Дорога Умрао (, , ) — художній кінофільм, знятий в Індії в 1981 році, в оригіналі на мові урду. Екранізація роману Мірзи Мухаммада Хаді Русви «Танцівниця», сюжет якого заснований на реальних подіях з життя відомої індійської поетеси і танцівниці XIX століття Умрао-Джан-Ада. У головних ролях знялися Рекха, Фарукх Шейх, Насируддін Шах, Радж Баббар. Музика в цьому фільмі своєрідна, що зливається в один сумний мотив, спрямований тільки на те, щоб служити супроводом віршам Умрао.

Сюжет Індія, XIX століття. Фільм починається з того, що в 1840 році в буржуазній мусульманській сім'ї в Файзабаді йде підготовка до традиційного весілля 12-річної дівчинки на ім'я Аміран. Сусід Ділавар-Хан, який провів деякий час у в'язниці в результаті показань батька Аміран, викрадає дівчинку і продає в публічний будинок у Лакхнау. Аміран спробувала втекти, але її обманом повернули назад і покарали.

У місті Лакхнау, в якому в той час зберігалися давні культурні традиції, Аміран навчили мистецтву бути таваїф (куртизанкою), співу, танців, віршуванню, і назвали новим ім'ям — Умрао. Через кілька років Умрао виросла красивою і освіченою дівчиною з благородною душею. Насолодитися мистецтвом Умрао приходило безліч людей, за право провести з нею час дорого платили, тому її прозвали «Дорога Умрао».

Одного разу Умрао закохується в молодого хлопця з вищого суспільства на ім'я Наваб Султан, і ця любов змінює її життя. Молоді люди деякий час щасливо живуть удвох, але Наваб Султан повинен одружитися з іншою дівчиною за вибором своєї сім'ї. Наваб Султан запрошує Умрао танцювати на його весіллі. Умрао погоджується, але її серце розбите.

Життя дарує Умрао зустріч з Гаухаром Мірзою, який незабаром гине. Умрао знайомиться з лихим отаманом розбійників Фаїзом Алі й біжить з ним у надії вийти за нього заміж і залишити професію куртизанки і Лакхнау в минулому. Але Фаїза Алі заарештовує поліція і відправляє до в'язниці.

Незабаром у результаті нападу британських військ на Лакхнау Умрао з деякими іншими людьми змушена рятуватися втечею. Жителі одного з сіл, дізнавшись, що вона — куртизанка, просять її заспівати і станцювати. Умрао погоджується ненадовго залишитися і танцювати. Вона впізнає місця, в яких жила з сім'єю в дитинстві. Місцеві жителі розповідають Умрао, що її батько давно помер. Умрао зустрічається зі своїми матір'ю та братом, які вважали її померлою. Її мама була б рада прийняти дочку назад у сім'ю, але брат забороняє, бо професією куртизанки Умрао заплямувала себе. Брат проганяє Умрао з дому, сказавши, що хотів би бачити її мертвою.

У кінці фільму Умрао-Джан-Ада повертається в розграбований Лакхнау і спорожнілий будинок розпусти, бо у неї нічого в житті не залишилося, крім професії куртизанки і поезії, і хоче самотності і спокою.

У ролях

Пісні

Нагороди та номінації Національна кінопремія Індії Найкраща жіноча роль (Рекха) Найкраща закадрова співачка (Аша Бхосле) Найкраща музика до пісень (Мохаммед Захур Хайям) Найкращий художник-постановник (Манзур)

Filmfare Awards Найкраща режисура (Музаффар Алі) Найкраща музика до пісень (Хайям)

Примітки

Посилання

Фільм «Дорога Умрао» (1981) на сайті indiatv.ru Фільм «Дорога Умрао» (1981) на сайті «Let's talk about Bollywood» Фільм «Дорога Умрао» (1981) на сайті uiowa.edu/~incinema Відео уривки із фільму «Дорога Умрао» (1981) на YouTube