Сухопутні війська Австро-Угорщини (, ) — сухопутні війська, наземний компонент та найбільший вид Збройних сил Австро-Угорщини, який разом з Військово-морськими силами та Повітряними силами становили Збройні сили Австро-Угорщини.

Австро-угорські сухопутні війська складалися з: Загальна армія ()імператорська і королівська ()комплектувалася обома половинами імперії; підпорядковувалася загальноімперському

військовому мініструЛандверімператорський королівськийкомплектувався на території ЦислейтаніїГонведкоролівський угорськийкомплектувався в Транслейтанії

Історія Після Австро-Угорського угоди 1867 року на світ з'явилася, так звана, Троїста армія. У цьому виді вона проіснувала до розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, після поразки дуалістичної монархії в Першій світовій війні. Сформована загальна «Імператорська і королівська Армія» () в основному була погано тренована і мала застаріле озброєння через те, що австрійська і угорська частини імперії часто воліли щедрому фінансуванню своїх формувань, замість того щоб однаково та рівномірно оснащувати усі три складові армії. Проте, імператорські і королівські підрозділи ( мали пріоритет у навчанні та доступі до нового обладнання над підрозділами ландверу та гонведу, саме тому останніх раніше вважали підрозділами другого сорту, призначеними діяти як «національна гвардія» Австрії та Угорщини, відповідно. Через низький престиж своїх підрозділів, найкращі офіцери ландверу та гонведу постійно просили і домагалися переведення до «імператорських і королівських» підрозділів. Крім того, підрозділи гонведу мали повну силу лише під час війни, коли переважна більшість вакансій була заповнена резервістами.

Єдине командування австро-угорськими військами було доручено імператорському уряду у Відні, хоча адміністрація Угорського королівства мала можливість мобілізувати гонвед самостійно, для цього було достатньо повноважень у парламенту Будапешта. Що стосується бюджетних питань, Австрія та Угорщина розподіляли витрати на «імператорські і королівські» частини пропорційно кількості офіцерів, які були «підпорядковані» кожному з двох королівств, що складали основу Імперії, враховуючи, що Австрія здійснювала свої панування над територіями італійської, словенської, чеської, польської та української національностей, тоді як Угорщина над словаками, хорватами та румунами. Широка етнічна та релігійна різноманітність Імперії відбилася на складі армії, де хоча офіцерський корпус складався переважно з католиків (майже 80 % офіцерів), існували також меншини протестантських офіцерів, православних християн і навіть євреїв.

Етнічна різноманітність була також помітна серед новобранців, оскільки, хоча більшість військ складалися з австрійців та угорців (як більшості етнічних груп Імперії), майже третину з них складали солдати та офіцери слов'янського походження (чехи, поляки, словенці, словаки та українці), тоді як 8 % складали румунські та італійські солдати.

Командування Загальна армія, ландвер і гонвед підпорядковувалися Головному оперативну управлінню сухопутних військ. Артилерія сухопутних військ підпорядковувалася Оперативному управлінні артилерії сухопутних військ. Управління належали до Генерального штабу Збройних сил Австро-Угорщини ().

Склад та структура У 1885 році Загальна армія складалася з трьох армій, однієї з п'ятьма армійськими корпусами і двох з чотирма, плюс 14 армійський гірський корпус для оборони Тіролю та 15 армійський корпус для захисту балканських провінцій (Далмація, Боснія і Герцеговина). Кожен корпус, за винятком 14-го, який складався з двох регулярних дивізій та територіального ополчення.

Одна армія, в мирний час, налічувала 36 піхотних дивізій. Зазвичай дивізія складалася з двох бригад по 2 полки кожна.

Кожен імператорський і королівський піхотний полк (всього їх було 102, з них 55 австрійських та 47 угорських) мав по 4 батальйони, кожен з чотирма ротами, рота складалася з 4-х взводів. В штаті мав в своєму складі 5 офіцерів, 10 унтер-офіцерів і 85 солдат, у мирний час більше 100 чоловік. Командував полком полковник (оберст); одним батальйоном командував підполковник (Оберштайтант) або старший (майор); одна рота перебувала під командуванням капітана (Гауптмана).

Австрійський ландвер нараховував 40 полків, а угорський гонвед 28 полків. Також були 33 мисливські (єгерські) батальйони та 6 гірсько-піхотних полків ландверу.

Кавалерія була розділена на бригади, кожна з яких була прикомандирована до армійському корпусу, до складу якого входили по два-три полки, та п'ять самостійних дивізій: загалом 21 бригада, проти 69 піхотинців. Полк був розділений на дві «дивізії», що в кавалерії еквівалентно групі з трьох ескадрилій з п'ятьма офіцерами, 20 унтер-офіцерами та 150 військовослужбовцями в кожному (на момент мобілізації в 1914 році сила кавалерійського загону зросла до 175 чоловік), в цілому 1175 чоловік на полк у мирний час та 1275 у воєнний час. Під час Першої світової війни 35 кавалерійських полків були оснащені та перетворені в піхотні.

Кавалерія:

42 кавалерійські полки, з них 24 австрійських та 18 угорських, з них: 15 драгунських полків; 16 гусарських полків; 11 уланських полків; Кіннота австрійського ландверу: 6 уланських полків; 1 дивізіон тірольських кінних стрільців; 1 дивізіон далматинських кінних стрільців; Кіннота угорських гонведів: 10 гусарських полків. 10 кавалерійських корпусів: 20 кавбригад; Добровольчий автомобільний корпус; Імператорська і королівська артилерія мала таку ж структуру, що і ландвер та гонвед. Полки були закріплені за підрозділами армії, з іншого боку, коли їх прикомандирували до армійського корпусу, їх згрупували в бригади. Артилерійська бригада складалася з чотирьох польових артилерійських полків (дві польові гармати М.05/08 і одна польова гаубиця М.99/М.14 100 мм) і одна важка гаубиця. Бригадою командував генерал-майор (генерал-майор). У 1916 році артилерійські бригади були реорганізовані лише в три полки: один для польових гармат (Feldkanonen), один для польових гаубиць (Feldhaubitzen) і один для важких гаубиць (Schwere-feldhaubitzen). Кожному полку була призначена батарея зенітних гармат (Flieger-abwehr Batterie) і одна з мінометів (Minenwerfer). У 1918 році вони були знову реорганізовані з двома змішаними артилерійськими полками (гармати та гаубиці) та одним важким гаубичним полком, кожен з шести батареями.

Артилерія:

42 польових гарматних полків (4-х батарейного складу, батареї по 6 гармат); 8 кінно-артилерійських дивізіонів (3-батарейного складу, батареї по 4 гармати); 6 гірських артилерійських полків (батареї по 4 гармати); 14 польових гаубичних полків; Артилерія австрійського ландверу: 16 гаубичних дивізіонів (2-х батарейного складу).

Структура Сухопутних військ станом на 1914 р. Корпус сухопутних військ Штаб корпуса Дивізія Дислокація Бригада Полки Австрія Erzherzogtum Österreich ob/unter der Enns Herzogtums Salzburg/Steiermark/Kärnten/Krain Grafschaft Tirol mit Vorarlberg 2-й армійський корпус Відень4-таБрно7-ма12-й, 81-й і 99-й полки8-ма8-й, 49-й полки, 4 бат. 3-го полку, 5-й сан. бат.25-таВідень49-та84-й і 1-й полки, 25-й стріл. бат., 8 і 9 інж. бат.50-та4-й і 24-й полки, 2-й саперний бат., 1, 2 і 27 мед. загін49-таВідень97-ма67-й і 82-й полки98-ма16-й, 37-й і 39-й полки3-тя кавалерійськаВідень10-та кавалерійська11-й драгунський і 7-й ўланський полки17-та кавалерійська3-й драгунський і 1-й гусарський полки18-та кавалерійська4-й уланський і 4-й драгунський полкиКорпусне підпорядкування2-га польової артилерії4-й, 5-й і 6-й полки пальової арт., 2-й польовий гаубичний полк1-й полк фортечної артилерії 3-й армійський корпус Грац 6-та Грац 11-та7-й і 2-й боснійсько-герцоговинські полки, 21-й стріл. бат., 3-й інж. бат., 7-й мед. загін12-га17-й полк, 5-й, 8-й, 9-й, 17-й і 19-й стріл. бат., 4-й інж. бат 28-ма Лайбах 55-та87-й, 97-й полки56-та27-й, 47-й полки94-та19-й полк, 7-й стріл. бат. 14-й армійський корпус Інсбрук3-тяЛінц 5-та28-й, 59-й полки 6-та14-й, 75-й полки 14-та польової артилерії 40-й, 41-й і 42 полки польової артилерії 1-ша гірської артилерії8-й і 14 полки гірської арт. 3-тя фортечної артилерії8-ма 15-та 2-й тірольский стріл. полк, 10-й і 12-й стріл. бат. 96-та 3-й тірольський стріл. полк, 16-й стріл. бат., 8-й і 9-й інж. бат. 16-та 4-й тірольські стріл. полк, 2-й стріл. бат. 121-ша 1-й тірольський стріл. полк, 22-й стріл. бат., 14-й інж. бат. 122-га 36-й полк, 1-й і 6-й стріл. бат. Королівство Угорщина 4-й армійський корпус Будапешт31-ша Будапешт61-ша69-й полк62-га44-й полк32-га63-тя23-й і 28-й полки64-та6-й і 86-й полки4-та польової артилерії10-й, 11-й і 12-й полки польової артилерії10-та кавалерійська4-та кавалерійська8-й, 10-й і 13-й гусарські полки8-ма кавалерійська 5-й армійський корпус14-та27-ма71-й і 72-й полки, 5-й інж. бат., 19-й мед. загін29-та48-й і 76-й полки33-тяКомаром65-та26-й полк, 3-й бат. 19-го полку66-та83-й полк, 3-й бат. 12-го полку, 5-й сап. бат., 18-й мед. загін5-та польової артилерії13-й, 14-й і 15-й полки польової артилерії, 5-й польовий гаубичний полк2-га кавалерійська16-та кавалерійська3-й і 5-й гусарські полки, 5-й уланський полк3-тя кавалерійська6-й армійський корпус15-та29-та5-й і 66-й полки30-та65-й і 60-й полки6-та кавалерійська14-й і 15-й гусарські полки27-ма53-тя25-й і 34-й полки, 20-й мед. загін54-та85-й полк, 4-й бат. 67-го полку6-та польової артилерії16-й, 17-й і 18-й полки польової артилерії, 6-й польовий гаубичний полк7-й армійський корпус Тімішоара17-ма33-тя101-й полк, 2-й бат. 37-го і 39-го полків34-та33-й і 46-й полк, 7-й інж. бат.34-таТімішоара67-ма29-й і 61-й полки, 21-й мед. загін68-ма 43-й полк, 23-й і 28-й стріл. бат.7-ма польової артилерії19-й, 20-й і 21-й полки польової арт., 7-й польовий гаубичний полк1-ша кавалерійськаТімішоара6-та7-ма7-й і 12-й гусарські полки 12-й армійський корпус Надьшебен16-таНадьшебен31-ша2-й полк, 3-й бат. 82-го полку32-га31-й і 64-й полки, 22-й мед. загін12-га кавалерійська2-й і 4-й гусарський полки35-таКалашвар69-та50-й і 51-й полки, 12-й сап. бат.70-та62-й і 63-й полки12-га34-й, 35-й і 36-й полки польової арт., 12-й польовий гаубичний полк Богемське королівство 8-й армійський корпус Прага9-таПрага17-ма91-й і 102-й полки, 11-й мед. загін18-ма73-й полк, 2-й бат. 28-го полку1-ша кавалерійська13-й і 14-й драгунські полки19-таПльзень37-ма11-й і 35-й полки38-ма88-й полк, 3-й бат. 75-го полку8-ма польової артилерії22-й, 23-й і 24-й полки польової артилерії, 8-й польовий гаубичний полк 9-й армійський корпус 10-та19-та98-й полк, 4-й бат. 36-го полку, 12-й мед. загін20-та18-й і 21-й полки9-та кавалерійська1-й драгунський і 11-й уланський полки 29-та57-ма42-й і 92-й полки, 13-й мед. загін58-ма74-й і 94-й полки9-та польової артилерії25-й, 26-й і 27-й полки польової арт., 9-й польовий гаубичний полк Королівство Хорватія і Славонія 13-й армійський корпус Загреб 7-ма Осієк;