Президентство Петра Порошенка

Президентство Петра Порошенка — правління п'ятого президента України Петра Порошенка, з 2014 року по 2019 рік. Його наступник — Володимир Зеленський.

Передвиборча кампанія 2014 року Передвиборча кампанія 2014 року тривала за дуже драматичних обставин. Крим був анексований, а станом на лютий 2014 року за словами Тетяни Слюз на казначейському рахунку було лише 108 тисяч гривень, тоді як у липні 2016 р. було 18 мільярдів. Хоча водночас за офіційними даними Державної казначейської служби, залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку у той період становив кілька мільярдів гривень. Станом на 1 березня баланс було частково відновлено завдяки стабілізації управління та надходженню бюджетних коштів. Згідно з тодішнім міністром оборони Ігорем Тенюхом, на початок агресії Росії у Криму Україна могла забрати на захист своєї території угрупування всього з 5 тисяч боєздатних військовихСтенограма РНБО: Україна могла зібрати для захисту лише 5 тисяч солдатів, тоді як генерал армії Віктор Муженко називав розгорнуту чисельність у 55 тисяч солдатів.

Після перемоги Євромайдану з 28 лютого по 3 березня 2014 року Київським міжнародним інститутом соціології було проведено соціологічне опитування, яке показало, що на виборах президента лідирує народний депутат Петро Порошенко з результатом 19 %, на другому місці з 12 % йшов Віталій КличкоУ рейтингу кандидатів у президенти Порошенко випередив Тимошенко й Кличка. Так само Порошенко лідирував згідно з опитуванням проведеним Центром соціальних та маркетингових досліджень СОЦИС. 28 березня під час концерту у Вінниці Порошенко оголосив, що балотуватиметься в президенти України. На тому ж мітингу виступила співачка Джамала. Також Порошенка підтримав Тарас Петриненко.

29 березня на 11 з'їзді партії «УДАР» Віталій Кличко заявив, що підтримає на виборах кандидатуру Порошенка, щоб він став президентом вже в першому турі. 31 березня Кличко закликав Юлію Тимошенко знятися з виборів на користь Порошенка. Тимошенко відповіла, що не зніматиме свою кандидатуру за жодних обставин.

У лютому-березні 2014 року олігарх Фірташ зустрічався зі ймовірними кандидатами на пост Президента України Порошенком та Кличком. 25 березня у Відні Кличко відмовився балотуватися на користь Порошенка, а Порошенко зобов'язався підтримати Кличка на пост мера Києва. За кілька днів після угоди Кличко відмовився від передвиборчої гонки на користь Порошенка та оголосив про намір стати мером Києва. Наявність угоди з Кличком у Відні підтвердив сам Порошенко, та опублікував її у червні 2015-гоПорошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене .

Передвиборча кампанія Порошенка проходила під гасом «Жити по-новому». Ключовими обіцянками було закінчити війну, безвізовий режим з ЄС, підняти зарплати військовим та реформувати армію, провести децентралізацію, реформу міліції, дострокові вибори до Верховної Ради, створити суспільне телебачення, а також продати бізнес, крім «5 каналу».

На передвиборчу кампанію виборчий фонд Петра Порошенка витратив більше 90 мільйонів гривень.

Інавгурація

7 червня 2014 року відбулась інавгурація Петра Порошенка, який став п'ятим президентом України. На урочистостях були присутні 56 міжнародних делегацій: 23 на рівні глав держав, урядів парламентів і керівників міжнародних організацій; 5 — на рівні віце-прем'єр-міністрів, а також на рівні міністрів закордонних справ та послів. На інавгурації був присутній віце-президент США Джо Байден, президент Польщі Броніслав Коморовський, президент Литви Даля Грібаускайте, президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, а також генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр.

Під час інавгурації Порошенко заявив, що йде на посаду президента України заради збереження, зміцнення її єдності, досягнення миру. 2014 року пообіцяв розпочати реформу децентралізації, заявив, що найкращими гарантами миру в Україні є її флот, армія, Нацгвардія та професійні спецслужби.

Війна на Донбасі

Мирний план

Однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка було завершення війни на Сході України. Під час своєї інавгурації, він вперше розповів про свій мирний план врегулювання конфлікту, який передбачав створення «коридору» для російських найманців, щоб вони повернулися в Росію, звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто складе зброю, діалог з легітимними представниками української влади на Донбасі та громадянами, гарантії вільного використання російської мови в регіоні та дострокові вибори.

19 червня представив план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який передбачав:В Сеть попал текст мирного плана Порошенко // gordonua.com: Гарантії безпеки для всіх учасників переговорів. Звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів. Звільнення заручників. Створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському державному кордоні і виведення незаконних збройних формувань. Гарантований коридор для виходу російських і українських найманців. Роззброєння. Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання. Звільнення незаконно утримуваних адміністративних будівель в Донецькій і Луганській областях. Відновлення діяльності місцевих органів влади. Поновлення центрального теле- і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях. Децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів, захист російської мови — проєкт змін до Конституції). Узгодження губернаторів до виборів з представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, якщо є розбіжності — рішення приймає президент). Дострокові місцеві і парламентські вибори. Програма створення робочих місць в регіоні.

20 червня під свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир'я з 18:30 до 27 червня та заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені.Президент Порошенко оголосив на Сході перемир'я

1 липня під час свого звернення до українців Порошенко заявив, що о 22:00 на понеділок 30 червня закінчився термін дії одностороннього припинення вогню. «Ми будемо наступати і звільняти нашу землю» — йшлося у заяві Президента. Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено понад 60 міст та сіл. 27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська, внаслідок чого Україна втратила значні території і 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол. Проте, напруження на Сході зберігалось.

27 вересня 2015 року під час виступу на саміті ООН Порошенко заявив, що день війни на Донбасі коштує Україні $5 мільйонів, крім того країна втратила 1/5 свого економічного потенціалу.Порошенко назвав в ООН ціну конфлікту для України Порошенко: День війни на Донбасі коштує нам близько $5 мільйонів

3 листопада в інтерв'ю виданню «Le Figaro» Петро Порошенко повідомив, що на сході України перебувають від 7 до 9 тис. російських військовослужбовців. Президент України зазначив, що «якщо ми хочемо, щоб справжній мир та стабільність повернулися в Україну, Росія повинна вивести своїх людей і зброю».

Нормандська четвірка

6 червня 2014 року перед інавгурацією новообраний президент в Нормандії під час заходів із відзначення 70-ї річниці висадки учасників антигітлерівської коаліції неформально зустрівся з президентом РФ Путіним та канцлером Німеччини Меркель. Під час зустрічі Порошенко обговорював економічні наслідки конфлікту на Донбасі. Цей формат переговорів отримав назву нормандський формат.

Мав декілька телефонних розмов з Путіним, Меркель та Олландом під час «перемир'я».

12 лютого 2015 року у Мінську Порошенко, Путін, Меркель та Олланд підписали Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Під час переговорів Порошенко й Путін не приховували зневаги один до одного.

19 лютого Порошенко закликав увести на Донбас миротворчий контингент, але без участі Росії, яка як країна-агресор не може брати участі у миротворчій операції.

2 жовтня на зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» було досягнуто домовленостей про відведення легкого озброєння калібром менше 100 міліметрів, а також танків й мінометів. Згідно з домовленостями, представники ОБСЄ мали отримати доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном. 8 жовтня Порошенко заявив, що вибори на окупованому Донбасі можуть відбутися лише після виведення російських військ.

20 жовтня 2016 року після зустрічі в «нормандському форматі» П. Порошенко заявив, що вибори на Донбасі будуть проведені лише після забезпечення безпеки та виведення звідти іноземних військ. Для забезпечення безпеки Україна наполягала на введення на окуповані території, лінії зіткнення та неконтрольовані ділянки українсько-російського кордону поліцейської місії ОБСЄ. Також українська сторона вимагала повернути під український контроль Дебальцеве.

Доктрина інформаційної безпеки України для боротьби з пропагандою РФ

25 лютого 2017 року Президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив доктрину. Документ визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформсфері. На Міністерство інформаційної політики України за доктриною покладаються організація та забезпечення моніторингу засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента мережі Інтернет з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні. Також міністерство здійснюватиме моніторинг загроз національним інтересам і національній безпеці в інформаційній сфері.

За доктриною, на Мінінформполітики покладається завдання вироблення і впровадження стратегії інформаційного забезпечення процесу звільнення та реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також сприяти Міністерству закордонних справ України у донесенні та представленні офіційної позиції України в іноземних засобах масової інформації.

Заборона російських соціальних мереж

16 травня 2017 р. Президент Порошенко ввів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», яким передбачається блокування російських соцмереж. До цього списку потрапили «Вконтакті», Однокласники, Яндекс, електронний сервіс Mail.ru. Обмеження доступу до контенту «Вконтакті», яке містить насильство та матеріали із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади в Україні вступило в дію до 1 червня. Також передбачається заборона мовлення російських телеканалів «НТВ-Плюс», «ТВ Центр», «Зірка», «ТНТ», «РЕН», «ОТР», «ВГ ТРК» та інших телеканалів, які займаються антиукраїнською пропагандою. У санкційному списку опинилися 468 юридичних та 1228 фізичних осіб. Коментуючи це рішення Петро Порошенко заявив, що гібридна війна вимагає адекватних відповідей на виклики та закликав українців «негайно вийти з російських серверів з міркувань безпеки».

Воєнний стан 2018 року

25 листопада 2018 року прикордонні кораблі РФ атакували кораблі ВМСУ у Керченській протоці, було скликано екстренне засідання РНБО, що запропонувало Порошенку ввести в Україні воєнний стан на 60 діб. Порошенко звернувся до ВР з проханням розглянути введення воєнного стану. 26 листопада Порошенко підписав відповідний указ.

26 листопада ВР запровадила в 10 областях України воєнний стан: це прикордонні області з РФ, невизнаним Придністров'ям, а також ті, що мають вихід до Чорного та Азовського морів — Вінницька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Запорізька області, внутрішні води керченської акваторії Азовського моря. 26 грудня на засіданні РНБО з участі президента воєнний стан було скасованоПорошенко пояснив, чому воєнний стан ввели лише зараз.

Внутрішня політика

Розпуск Верховної Ради