Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця — вищий медичний навчальний заклад України, що розташований у м. Києві.

Історія

Докиєвський період

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця веде свої початки від формально утвореного 1644 року факультету медицини Академії та університету віленського Товариства Єзуїтів у Вільні (заснованих у 1579 році королем Стефаном Баториєм). Фактично медичний факультет запрацював з 1781 року з реформуванням навчального закладу в Головну школу Великого князівства Литовського як Медична колегія.

Після третього поділу Речі Посполитої Велике князівство Литовське стало частиною Російської імперії, а Головна школа в 1803 році згідно акту імператора Олександра І була реорганізована в Імператорський Віленський університет з чотирма факультетами: фізико-математичним, морально-політичним (з богослов'ям), філологічним (відділення словесних наук і образотворчих мистецтв) та медичним. Нараховувалось 32 кафедри, викладалося 55 предметів. Університету належав ботанічний сад, анатомічний музей, клініка, фізична і хімічна лабораторії, бібліотека в 60 тисяч томів.

Участь студентів у нелегальних патріотичних організаціях (Товариство філоматів, товариство філаретів тощо), а згодом діяльність студентів та викладачів під час Листопадового повстання призвели до закриття університету. Медичний факультет був реорганізований в Медично-хірургічну академію (240 студентів), а теологічний в католицьку Духовну академію (до 100 осіб; в 1844 р. була переведена в Санкт-Петербург як Імператорська римсько-католицька духовна академія, нині — Люблінський католицький університет Іоанна Павла II). Університетська бібліотека, як і медико-хірургічна академія були передані у відомство Міністерства внутрішніх справ.

Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира

В 1840 році Віленська медико-хірургічна академія була ліквідована з перетворенням її в медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Значна частина перших професорів факультету переїхала з Вільна. Так, кафедру фізіології очолив Едуард Мірам, кафедру державного лікарезнавства Іван Леонов, професором хімії був Ігнатій Фонберг. Новостворений факультет отримав матеріально-технічну базу колишньої академії разом з бібліотекою, що на початку XXI століття складає основу Бібліотеки НМУ ім О. О. БогомольцяКнижкові пам'ятки у фондах бібліотекмедичних ВНЗ України: історія та сучасний стан та великою колекцією Віленського анатомічного музеюАНАТОМІЧНИЙ ТЕАТР УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА (ДО 160-РІЧЧЯ З ДНЯ ВІДКРИТТЯ), що зберігається в музейних колекціях університетуМУЗЕЙНІ КОЛЕКЦІЇ. Також з матеріально-технічною базою академії Університет Св. Володимира отримав решту власності колишнього Імператорського Віленського університету, що до того часу не була передана медично-хірургічній та духовній академіям (з подальшою передачою дублетів Імператорському Харківському університету)Stan nauk lekarskich za czasów Akademii Medyko-Chirurgicznej.

Київський жіночий медичний інститут

Оскільки жінки переважно не мали права навчатися в університетах Російської імперії до 1917 року, група професорів Медичного факультету Київського імператорського університету Святого Володимира вирішили 1907 року відкрити медичне відділення на Київських вищих жіночих курсах. Згодом у 1915 році це відділення було перетворено на окремий Київський жіночий медичний інститут, де навчались декілька тисяч жінок.

Київський медичний інститут

В 1920 році було створено Київський інститут охорони здоров'я, який об'єднав медичний факультет університету св. Володимира, Київський жіночий медичний інститут, медичний факультет Українського державного університету. До його складу увійшов в жовтні 1920 р. Одонтологічний інститут, перетворений на однойменний факультет. Вже за рік Київський інститут охорони здоров'я було перейменовано в Київську державну медичну академію, що згодом була перетворена в Київський медичний інститут. У 1936—1938 рр. — Київський медичний інститут імені С. В. КосіораПостанова Президії ВУЦВК від 4 вересня 1936 року «Про привласнення Київському медичному інститутові імені тов. Косіора Станіслава Вікентійовича» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1936. — № 44. — 19 вересня. — С. 14–15..

Під час німецько-радянської війни Київський медичний інститут у липні 1941 року було евакуйовано до Харкова, де об'єднано з Другим київським медичним інститутом, Вінницьким, Одеським, Дніпропетровським медичним інститутами. Через наближення фронту об'єднаний Український медичний інститут евакуювали далі, до Челябінська. Повернення у Київ відбулося наприкінці 1943 року. У 1944 році на базі Київського медичного інституту, 147 викладачів і співробітників якого залишилися працювати в Челябінську, був заснований Челябінський медичний інститут.

У 1941—1942 роках у Києві діяв медичний інститут, дозволений німецькою окупаційною адміністрацію, який утім був невдовзі ліквідований.

В 1946 році інституту присвоєно ім'я академіка Олександра Богомольця.

У 1992 році медичний інститут реформовано та створено Український державний медичний університет імені О. О. Богомольця. З 1995 року носить назву Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Сертифікація та глобальні рейтинги В 2016 році університет впровадив систему управління якістю ISO 9001:2008. В 2016 році НМУ отримав 3 зірки в глобальному рейтингу університетів QS, хоча у щорічний рейтинг 800 найкращих світових університетів не потрапив. В 2016 році університет посів 1 місце серед медичних ВНЗ в консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України за версією сайту «Освіта.UA» 2016 року.1 місце в консол рейтингу

Міжнародні зв'язки

Англомовна форма навчання студентів-іноземців започаткована в НМУ 2004 р. Навчання інозмених громадян було розпочате в 1956 р.; провадилося переважно російською, хоча незабаром після здобуття Україною незалежності з'явилися групи з україномовною формою навчання. Викладання навчальних дисциплін англійською провадиться за спеціальностями «Лікувальна справа» та «Стоматологія».

Задля удосконалення володіння англійською при кафедрі іноземних мов НМУ у 2003 р. було організовано курси для працівників університету. З 2016 році проведення курсів з англійської мови для викладачів університету проводиться також на базі British Council.Підготовка на базі British Coucnil

Англійською мовою в НМУ навчається понад 500 осіб — це громадяни США, Швеції, Польщі, Туреччини, Індії, Ірану, Іраку, Лівану, Кувейту, Чаду, Нігерії, Гани. На час навчання студенти забезпечуються гуртожитком.

Відділом міжнародних зв'язків регулярно проводиться методична робота з кафедрами, контролюється наявність та якість навчально-методичної літератури, заохочується видання підручників та посібників англійською мовою. Так, лише за два минулі роки кафедрами НМУ було підготовлено навчальні посібники (усього 50 найменувань), які у вигляді брошур вийшли друком та були передані до університетської бібліотеки. Зважаючи на наявність комп'ютерних залів в НМУ та персональних комп'ютерів у студентів, усі охочі безкоштовно забезпечуються електронними версіями методичних розробок з дисциплін, які викладаються на І-V курсах.

Наукова та освітня співпраця проводиться з низкою відомих університетів, серед яких Оксфордський університет (Велика Британія), Каролінський Інститут (Швеція), Алабамський Університет (США), Ягеллонський університет.

Університет проводить щорічно набір іноземних громадян на такі факультети як медичний (підготовка за спеціальністю «лікувальна справа»), стоматологічний (підготовка за спеціальністю «стоматологія»), фармацевтичний (підготовка за спеціальністю «фармація») та підготовчий факультет, на якому слухачі отримують базові знання з фізики, біології, хімії і російської чи української мов.

Підготовка лікарів Підготовка лікарів у НМУ здійснюється на факультетах університету та складається з двох обов'язкових етапів: додипломної та післядипломної підготовки.

На додипломному етапі навчання здійснюється за освітньо-професійними програмами загальної лікарської підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» («спеціаліст» до 2016 року). Після засвоєння освітньо-професійної програми загальної лікарської підготовки за базовими спеціальностями відповідно до навчального плану фахівцю присвоюється кваліфікація — «лікар» і надається право виконання професійної роботи лікаря-інтерна.

Факультети та інститути

Навчально-науковий інститут медицини НМУ ім. О. О. Богомольця Медичний факультет № 3 (педіатричний) Навчально-науковий інститут громадського здоров’я та профілактичної медицини Навчально-науковий інститут психічного здоров’я Навчально-науковий інститут стоматології НМУ ім. О. О. Богомольця Фармацевтичний факультет Факультет підготовки лікарів для Збройних сил України Факультет підготовки іноземних громадян

Післядипломна освіта Післядипломна освіт в університеті організовується в Інституті післядипломної освіти (ІПО), в складі якого функціонує 6 кафедр за основними напрямками підготовки лікарів-інтернів. На етапі післядипломної спеціалізації лікар-спеціаліст проходить навчання в інтернатурі за обраною спеціальністю і після виконання кваліфікаційних вимог одержує державний сертифікат установленого зразка, що надає йому право роботи у лікувально-профілактичних установах відповідно до затвердженого переліку (наказ МОЗ України від 22.06.95, № 114). Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів на третьому освітньому рівні (PhD) на медичному факультеті проводиться в аспірантурі або поза аспірантурою. Ця система дійсна у відношенні випускників-відмінників навчання, рекомендованих для наукової праці Радою факультету.

Підготовка провізорів здійснюється на двох обов'язкових етапах: додипломному і післядипломному. На етапі додипломної підготовки навчання здійснюється за освітньо-професійними програмами загальної підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст за базовою спеціальністю «Фармація». Після засвоєння освітньо-професійної програми загальної підготовки фахівцю присвоюється кваліфікація — «провізор» і йому надається право на виконання професійної роботи провізора-інтерна. Після підготовки в інтернатурі фахівцю присвоюється кваліфікація — «провізор» з певної спеціальності, що дає йому право обіймати адекватну посаду відповідно до затвердженого переліку (наказ МОЗ України від 22.06.95, № 114).

Магістратура До 2016 року підготовка магістрів медицини (фармації) проводиться одночасно з підготовкою спеціалістів з певного лікарського (провізорського) фаху в інтернатурі і спрямована на поглиблену спеціальну, науково-практичну, педагогічну та дослідницьку підготовку з цієї ж лікарської (провізорської) спеціальності згідно з переліком лікарських (провізорських) спеціальностей, затвердженим наказом МОЗ України. З 2016 року відповідно до Закону України «Про вищу освіту» освітньо-кваліфікаційний рівень магістра прийшов на заміну «спеціалісту».

Аспірантура Аспірантура є формою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації. Підготовка в аспірантурі проводиться за спеціальностями: акушерство і гінекологія; внутрішні хвороби; хірургія; нейрохірургія; урологія; онкологія; дитяча хірургія; педіатрія; кардіологія; ревматологія; інфекційні хвороби; ендокринологія; нервові хвороби; психіатрія; офтальмологія; оториноларингологія; шкірні та венеричні хвороби; травматологія та ортопедія; стоматологія; променева діагностика та променева терапія; терапія; лікувальна фізкультура; судова медицина; фтизіатрія; пульмонологія; клінічна фармакологія; анестезіологія та інтенсивна терапія; гігієна та професійна патологія; епідеміологія; соціальна медицина; нормальна анатомія; нормальна фізіологія; патологічна анатомія; патологічна фізіологія; фармакологія; імунологія та алергологія; гістологія, цитологія та ембріологія;вірусологія; педагогічна та вікова психологія; медична психологія; фармацевтична хімія та фармакогнозія.

Умови прийому