Кому́на (від  — громада) — це ідейна громада людей, які живуть спільно, що мають загальні інтереси, власність, ресурси і, у найбільш радикальних комунах, загальну роботу і дохід; взагалі колектив осіб, що об'єдналися для спільного життя на засадах спільності майна і праці. На додаток до комунальної економіки, для багатьох сучасних комун стають важливими такі принципи, як прийняття рішень за згодою, не ієрархічна структура та екологічний спосіб життя. Ендрю Якобс в газеті «Нью-Йорк Таймс» пише, що, всупереч поширеним помилковим уявленням, «більшість комун 1990-х років — не пристановища „вільної любові“ для „дітей квітів“, а цілком упорядковані й фінансово спроможні кооперативи, де встановлені прагматичні (а не психоделічні) правила».

Нині існує багато ідейних громад у всьому світі; список деяких з них можна знайти на сайті міжнародного громадського «Руху за ідейні громади» (РЗІГ). Для класифікації ідейних громад в міжнародному каталозі на сайті РЗІГ використовується спрощене визначення комуни як спільноти людей, в якому доходи та ресурси (майно, власність, засоби до існування, засоби виробництва) спільні повністю або майже повністю:

Класифікація комун запропонував таку категоризацію комун: комуни альтернативних сімей комуни-кооперативи () контркультурні комуни ()

політичні комуни психологічні комуни, засновані на принципах містицизму або гештальтпсихології реабілітаційні комуни, наприклад, релігійні комуни (): монастирі та інші духовні комуни (). експериментальні комуни Багато комун можуть належати більше ніж до однієї з цих категорій.

Деякі комуни, такі як ашрами «Товариства веданти» або теософська комуна «», утворилися навколо духовних лідерів, тоді як інші створені на основі різних політичних ідеологій.

Основні принципи комун Головні риси громадських комун, і саме визначення цього поняття, з роками зазнали змін. До 1840 року комуни були відомі як «поселення комуністів і соціалістів»; 1860 року такі поселення почали називатися «коммунітарні», а приблизно у 1920 році термін «ідейна громада» або «цілеспрямоване співтовариство» () увійшов у вжиток.

На початку 1970-х років Рон Робертс (Ron E. Roberts), автор книги «The New Communes», класифікував комуни як підклас більшої категорії «утопії». Він перерахував три основні характеристики: Егалітаризм — комуни виразно відкидають ієрархію або градації соціального статусу як необхідність для підтримки громадського порядку. Людський масштаб — члени комун вважають навколишнє суспільство занадто великим. Свідомий антибюрократизм.

25 років потому Білл Меткальф (Dr. Bill Metcalf) у книзі «Shared Visions, Shared Lives» дав визначення комуні як організації, що має такі основні принципи: велика значущість групи, а не нуклеарної сім'ї; «спільні гроші і витрати»; колективне домоволодіння; групове прийняття рішень — в цілому і в особистих справах. Зі спільним повсякденним життям і господарством комуна є ідеалізованою формою сім'ї, будучи новим різновидом «первинної групи» (зазвичай менш як 20 осіб). Члени комуни відчувають велику душевну близькість до всієї групи (комуни), ніж до будь-якої підгрупи.

Комуни у світі Використовуючи спрощене визначення комуни як спільноти людей з повними або майже повними спільними доходами і ресурсами, FIC налічує у своїй базі даних 186 комун (у всьому світі станом на 18 серпня 2011 року). Деякі з них є релігійними організаціями, такими як абатства і монастирі, інші створені на базі інших ідей і суспільних рухів — наприклад, антропософського .

Російська імперія Деякі інтелігенти з Російської імперії емігрували до США, щоби заснувати комуни там: так виникла канзаська громада «боголюдей», послідовників вчення Малікова, які приєдналися до групи релігійних позитивістів на чолі з В. Фреєм (1875—1877), і згодом у 1880-х роках стали виникати комуни толстовців .

Примітки