Альф Шеберґ (, повне ім'я та прізвище — Свен Ерік Альф Шеберг (); 21 червня 1903, Стокгольм, Швеція — 16 квітня 1980, Стокгольм) — шведський актор, театральний і кінорежисер. Дворазовий лауреат Гран-прі Каннського міжнародного кінофестивалю (1946, 1951).
Біографія Альф Шеберґ народився 21 червня 1903 року в Стокгольмі, Швеція. У 1923—1925 роках навчався в Королівському драматичному театрі у Стокгольмі, потім працював у ньому актором. У 1930-му в 27-річному віці став головним режисером театру. 1928 року знявся у фільмі «Поезія Одалена».
Як кінорежисер дебютував стрічкою «Найсильніший» (1929), що розповідає про мисливців на тюленів у Гренландському морі; у фільмі режисер прагнув продовжити романтичні традиції класичного шведського кіно. Значне місце в творчості Шеберґа займає фільм «Цькування» (1944) за сценарієм Інгмара Бергмана про підлітка, якого у школі переслідує учитель-садист. Стрічка принесла Шеберґу популярність за кордоном, вона також стала першим знаком відродження шведського кіно після періоду застою. Загалом Шеберґ поставив 18 кінофільмів і став одним з піонерів театральних постановок на шведському телебаченні. Телепостановка «Гамлета», яку здійснив Шеберґ 1955 року, стала важливою віхою в історії телебачення Швеції.Tage Erlander, Samtal med Arvid Lagercrantz, 1960-talet (Sthlm 1982)
Альф Шеберґ двічі вигравав головний приз Каннського кінофестивалю, обидва рази розділивши його з іншими режисерами. 1946 року він був удостоєний «Гран-прі» за фільм «Ірис і лейтенант» (того року головний приз був розділений між одинадцятьма фільмами, тобто майже усіма, що були в конкурсній програмі), а в 1951-му став лауреатом за фільм «Фрекен Юлія» разом з Вітторіо де Сіка (той був відзначений за стрічку «Диво в Мілані»).
Альф Шеберг загинув в автокатастрофі 16 квітня 1980 року на шляху в Королівський драматичний театр, де мала відбутися репетиція.Göran Åstrand: Känt och okänt på Stockholms kyrkogårdar: (Ordalaget Bokförlag 1998) sid.51
Фільмографія Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Ставка — життя Med livet som insats || || |- ||| || Пора цвітіння || Den blomstertid… Додому з Вавилону Hem från Babylon || || |- ||| || Божественна гра || Himlaspelet Королівське полювання Kungajakt || || |- ||| || Цькування || Hets Resan bort || || |- ||| || Ірис і лейтенант || Iris och löjtnantshjärta Тільки мати Bara en mor || || |- ||| || Фрекен Юлія || Fröken Julie Варавва Barabbas || || |- ||| || Карін Монсдоттер || Karin Månsdotter Дикі птахи Vildfåglar || || |- |1955|| || Гамлет || Hamlet Остання пара, біжи Sista paret ut || || |- ||| || Суддя || Domaren Острів Ön || || |- ||| || Батько || Fadern
Театральні постановки
1930: Маркурелли з Вадчепінга (Яльмар Бергман) 1930: Клаус великий і Клаус маленький (Густаф аф Гейєрстам) 1933: Любов під в'язами (Юджин О'Ніл) 1940: Багато галасу з нічого (В. Шекспір) 1944: Венеційський купець (В. Шекспір) 1944: Криваве весілля (Федеріко Гарсія Лорка) 1946: Дванадцята ніч, або Як вам завгодно (В. Шекспір) 1947: Йун Габріель Боркман (Генрік Ібсен) 1947: Будинок Бернарді Альби (Федеріко Гарсія Лорка) 1948-1949: Сімейна вечірка (Т. С. Еліот) 1949: Фрекен Юлія (Стріндберг) 1949: Смерть комівояжера (Артур Міллер) 1952: Філософський камінь (Пер Лагерквіст) 1953: Ромео і Джульєтта (В. Шекспір) 1954: Ескоріал (Мішель де Гельдерод) 1955: Дика качка (Генрік Ібсен) 1956: Сон літньої ночі (В. Шекспір) 1958: Міра за міру (В. Шекспір) 1959: Влада пітьми (Л. Толстой) 1961: Стільці (Е. Іонеско) 1961: Король Іоанн (В. Шекспір) 1963: Швейк у Другій світовій війні (Брехт) 1964: Як вам це сподобається (В. Шекспір) 1965: Матінка Кураж і її діти (Брехт) 1972: Местер Улуф (Стріндберг) 1978: Установа (Антоніо Буеро Вальєхо) 1980: Школа дружин (Мольєр)
Визнання Нагороди та номінації Альфа ШеберґаНагороди та номінації Альфа Шеберґа на сайті IMDbРікКатегоріяФільмРезультат Каннський міжнародний кінофестивальГран-пріІрис і лейтенант Фрекен Юлія (разом з фільмом «Диво в Мілані») Варавва Золота пальмова гілкаСуддя Острів Венеційський міжнародний кінофестивальВеликий міжнародний призЦькування Ірис і лейтенант Золотий левТільки мати Премія «Боділ»Найкращий європейський фільмТільки мати Берлінський міжнародний кінофестивальЗолотий ведмідьОстання пара, біжи Премія «Золотий жук»Найкращий режисерОстрів
Примітки
Посилання