Барбара Тенчинська (*1582 — 1602) — представниця українського князівського та магнатського роду.
Життєпис Походила з впливового роду Збаразьких гербу Корибут. Донька Стефана Збаразького, воєводи троцького, та Доротеї Фірлей. Народилася у 1582 році, можливо в Троцьку (Тракаї). У 1585 році втратила батька. Деякий час виховувалася матір'ю-кальвіністкою. Після смерті останньої у 1591 році її вітчим Лев Сапега, підканцлер Великого князівства Литовського, відправив Барбару до двору кальвініста Криштофа Радзивіла «Перуна». Виховувалася послідовно дружинами останнього — Катажиною Тенчинською та Єлизаветою Острозькою відповідно. Оскільки останні були католичками, то Барбара перейшла в католицтво з кальвінізму. При цьому опіку над майном Барбари здійснював родич Януш Збаразький.
У лютому 1602 року Барбара Стефанівна вийшла заміж за коронного мечника Ґабріеля Тенчинського і разом із ним відібрала в опікунів належні їй володіння, у тому числі замки й міста Новий Збараж або Ожогівці, Янпіль та Дрибова з відповідними округами. також повернула маєток Диброва, спадщину матері.
20 лютого того ж року подружжя Тенчинських передало свої права на цей маєток у складі замку й міста Дрибова та двох сіл, а також замок і місто Янпіль із належними до нього вісьмома селами Янушу Збаразькому. Втім Барбара раптово померла того ж року, оскільки до 19 липня була мертва з огляду на те, що Ґабріель Тенчинський передав Я. Збаразькому усю Новозбаразьку волость, зокрема замок та старе й нове міста Ожогівці (або Новий Збараж), а також двір, городище, містечко й село Купель.
Джерела Archiwum Domu Radziwiłłów / Wyd. A. Sokołowski. — Kraków, 1885. — S. 209. Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 22 (Кременецький земський суд), оп. 1. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, від. рукописів, ф. 91 (Колекція Радзимінських), оп. 1. Российский государственный архив древних актов, ф. 389 (Литовская Метрика), оп. 1. KSIĄŻĘTA ZBARASCY