Передкавказзя — територія на північ від Великого Кавказу, обмежена з півночі Кумо-Маницькою западиною, та височиною Єргені, із заходу Азовським морем і Керченською протокою, зі сходу Каспійським морем.
Довжина понад 900 км, Ширина до 300 км
Геологічна будова Значна територія Передкавказзя на півночі і у серединній частині має платформову структуру з герцинським складчастим фундаментом. Ця територія належить до епігерцинської Скіфської платформі. Вік складчастого фундаменту Західного і Середнього Передкавказзя ранньогерцинський, а вік геосінклінарного фундаменту північної частини Східного Передкавказзя — піздньогерцинськийХаин В. Е. Новые данные по геологии Предкавказья и их значение для геологии Кавказа // Доклады АН СССР. — 1953. — Т. 90, вып. 2. — С. 132—133.
У пониззі Кубані і Терека розташовані відповідно Індоло-Кубанська і Терсько-Кумська западини, що відносяться до крайового прогину Альпійської геосинклінальної області — альпійського передгірського прогину, ускладненого в середній частині платформною структурою з герцинським складчастим фундаментомГвоздецкий Н. А. Кавказ. — М.: Гос. изд-во географической лит-ры, 1963. — 260 с..
Поверхня Передкавказзя складена антропогенними, неогеновими та палеогеновими осадовими відкладеннями. На Ставропольській височині товщі палеогену і неогену утворюють складчасті структури платформного типу. Складки Терського та Сунженського хребтів складаються з порід неогену і ускладнюють південне крило крайового прогину. У районі знаходяться вулканічні масиви типу лаколітів.
Фізико-географічне районування Орографічно Передкавказзя має поділ на: Західне Передкавказзя Кубансько-Приазовська низовина (на північ від Кубані) (на південь від нижньої Кубані) дельта Кубані та Таманський півострів (Приазовська дельтова низовина), що примикає до неї Середнє Передкавказзя Ставропольська височина (до 831 м) Терсько-Сунженська височина (Терсько-Сунженське межиріччя) з антиклінальними Сунженським (до 926 м) та Терським (593 м) хребтами (і розділеними між ними (хребтами) синклінальною Алханчуртською долиною) між ними (між височинами), на півдні — здіймаються серед рівнини куполовиді гори-лаколіти Мінераловодської групи: — 992 м Бештау — 1402 м — 852 м — 926 м — 994 м Східне Передкавказзя Терсько-Кумська низовина Ногайський степ Прикаспійська низовина (Чорні землі)
Примітки