Бруно Генріх Гуго Штреккенбах (; ; *7 лютого 1902, Гамбург — †28 жовтня 1977, Гамбург) — один із керівників СС; группенфюрер СС, генерал-лейтенант військ СС і поліції (1941). Командир 19-ї Латвійської добровольчої дивізії СС.

В'язень сталінських концтаборів.

Біографія

Уродженець міста Гамбурга. З сім'ї чиновника митниці. 1919 закінчив реальну гімназію і добровільно вступив рядовим до 6-го піхотного полку рейхсверу, звідки в листопаді був відрахований, за відсутністю можливості отримати офіцерське звання.

1920—1923 — член організації «Союз Вервольф». Член НСРПН (з березня 1931). Восени 1932 вступив до 28-го штандарту СС (Гамбург).

1933—1936 — начальник гамбурзької таємної поліції.

1936—1939 — інспектор поліції безпеки Х військового округу (Гамбург).

У серпні 1939 відряджений до Відня, до штабу угруповання «Зюд», для створення і керівництва поліцією, яку готували до дій в умовах війни проти Польщі. Під час походу на Польщу очолював айнзатцгруп I, надану 14-й армії.

Участь у Другій світовій війні

У вересні 1939 — начальник поліції безпеки при армійському угрупованні «Зюд» (Краків, із середини жовтня 1939 — столиця Генерал-губернаторства). З жовтня 1939 — уповноважений поліції безпеки при Верховному командуванні СС і поліції Генерал-Губернаторства (очолював обергрупенфюрер СС Фрідріх Крюгер).

З травня 1940 по грудень 1942 — начальник 1-го Управління (Управління кадрів) Головного управління імперської безпеки.

З грудня 1942 по лютий 1943 — командир дивізіону протитанкової артилерії 8-ї кавалерійської дивізії СС (група армій «Центр»; у травні-червні 1943 брав участь у боротьбі з диверсійними загонами НКВС СРСР (проти банд Ковпака) на території України — у трикутнику між Прип'яттю і Дніпром).

З середини серпня 1943 — командир 1-го (16-го) кавалерійського полку 8-ї кавалерійської дивізії СС; потім, з середини вересня 1943 по січень 1944 — командир тієї ж дивізії.

Латвійський період

З 13 квітня 1944 по 9 травня 1945 — командир 19-ї Латвійської добровольчої дивізії СС.

Поневіряння у комуністичних в'язницях

Заарештований сталінськими спецслужбами 28 грудня 1946 (з 9 травня 1945 — військовополонений сталінських військ).

Вироком Військового трибуналу Московського округу ЗС СРСР від 18 лютого 1952 за «злочини», передбачені ст. 2 параграф 1 п. «а», «в», «з» Закону № 10 Контрольної ради в Німеччини і ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 в відповідно до ст. 2 Указу Президії Верховної Ради СССР від 26 травня 1947 «Про скасування страти», засуджений до позбавлення у концтаборів терміном на 25 років.

28 вересня 1955 Бруно Штреккенбах достроково звільнений із концтаборів СРСР 10 жовтня 1955 р. і переданий уряду НДР у місті Херліхаузен. Проживаючи на території комуністичної Німеччини, постійно звинувачувався у якихось злочинах, але навіть комуністичні суди саботували ці судилища і не виносили вироків на підставі його недієздатності.

Звання

Загальні СС/поліція

Штурмфюрер СС (24 грудня 1932) Гауптштурмфюрер СС (12 червня 1933) Штурмбаннфюрер СС (2 вересня 1933) Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1933) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1934) Оберфюрер СС (13 вересня 1936) Бригадефюрер СС (20 квітня 1939) Генерал-майор поліції (1 січня 1941) Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (9 листопада 1941)

Війська СС

Унтерштурмфюрер резерву СС (18 січня 1943) Оберштурмфюрер резерву СС (1 березня 1943) Гауптштурмфюрер резерву СС (10 березня 1943) Штурмбаннфюрер резерву СС (11 березня 1943) Оберштурмбаннфюрер резерву СС (1 липня 1943) Штандартенфюрер резерву СС (28 серпня 1943) Оберфюрер резерву СС (30 січня 1944) Бригадефюрер резерву СС і генерал-майор резерву військ СС (1 липня 1944) Группенфюрер резерву СС і генерал-лейтенант резерву військ СС (9 листопада 1944)

Нагороди

Відзнака чемпіона Німецького товариства веслування (1924) Йольський свічник (16 грудня 1935) Спортивний знак СА в бронзі Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (24 серпня 1938) Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939) Залізний хрест 2-го класу (10 жовтня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (30 січня 1942) — отримав 2 нагороди одночасно. Залізний хрест 1-го класу (15 липня 1943) Відзнака для східних народів 1-го класу в сріблі (6 вересня 1943) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (25 вересня 1943) Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (30 жовтня 1943) Німецький хрест в золоті (15 грудня 1943) Тричі відзначений у Вермахтберіхт (9 серпня, 30 вересня і 27 грудня 1944) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Хрест (27 серпня 1944) Дубове листя (№ 701; 16 січня 1945) — нагороджений Адольфом Гітлером. Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років) Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років) Нарукавна стрічка «Курляндія» (1945)

Примітки

Посилання

Literatur von und über Bruno Streckenbach im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek

Джерела

Blood, Phillip W. (2006). Hitler's Bandit Hunters: The SS and the Nazi Occupation of Europe. Potomac Books. ISBN 978-1597970211. Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941—1945 History and Recipients Volume 2] (in German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939—1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939—1945 Volume 2: L–Z] (in German). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9. Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939—1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (in German). München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.