Аббас аль-Мусаві (, нар. 1952 — пом. 1992) — впливовий богослов серед ліванських шиїтів, співзасновник і генеральний секретар Хезболли. Був убитий ізраїльськими силами оборони в 1992 році.
Молодість і освіта Муссаві народився в сім'ї шиїтів в селі Аль-Набі Шайт в долині Бекаа в Лівані в 1952 році. Протягом восьми років вивчав богослов'я в релігійній школі в Наджафі в Іраку, де знаходився під впливом поглядів іранського Хомейні. Муссаві був студентом в хаузі в Наджафі, де вчився у Великого аятоли сеїда Мухаммада Бакіра ас-Садра, впливового шиїтського священнослужителя, філософа, політичного діяча і засновника партії Дава в Іраку.
Діяльність Аль-Муссаві повернувся в Ліван в 1978 році. Разом з Субхі аль-Туфайлі він виступив ініціатором створення руху Хізбалла у Бекаа в 1982 році, в одній з трьох основних областей шиїтського населення в Лівані . З 1983 по 1985 рік служив оперативним керівником апарату Спеціальної безпеки Хізбалли. З кінця 1985 до квітня 1988 року був головою військового крила Хізбалли — Ісламського опору.Foreign Report, 30 July 1987Ha'aretz, 2 October 1987al-Hayat, 27 November 1989Independent, 7 March 1990
За деякими даними (інші джерела приписують акт Субхі аль-Туфайлі), аль-Мусаві відповідальний за викрадення підполковника Вільяма Хіггінса, коли він командував Ісламським опором Хізбалли, (військове крило руху).Jerusalem Post, 21 February 1988Ha'aretz, 28 February 1989
У 1991 році Хезболла вступила в нову еру із закінченням як ірано-іракської війни і ліванської громадянської війни. Новий лідер руху вважав, що необхідно визволити західних заручників, захоплених Хезболлою, і змістити акцент Хізбалли на діяльність опору проти Ізраїлю.
Аль-Мусаві також пообіцяв «посилити військові, політичні та популярні дії для того, щоб підірвати мирні переговори.»Middle East International, 8 November 1991 Він не підтримував ведення основного напрямку політики. На відміну від інших фігур Хізбалли, він виступав за прийняття таїфських угод, основною умовою який був відмова від теократичної держави в Лівані.
Вбивство 16 лютого 1992 року, ізраїльські вертольоти Apache обстріляли ракетами кортеж аль-Мусаві на півдні Лівану, убивши аль-Мусаві, його дружину, його п'ятирічного сина і ще чотирьох осіб. Ізраїль заявив, що напад був спланований як спробу вбивства в знак відплати за викрадення і загибелі ізраїльських військовослужбовців, зниклих безвісти в 1986 році і викрадення офіцера морської піхоти США з підтримки миру ООН Вільяма Хіггінса в 1988 році.
У відповідь на це, організація Ісламський Джихад здійснила напад на посольство Ізраїлю в Буенос-Айресі. Після нападу, Ісламський джихад заявив, що операція була проведена для помсти за смерть мученика-немовляти Хусейна, п'ятирічного сина аль-Мусаві, який був убитий разом зі своїм батьком. Вважалося, що початковим планом Ізраїлю був викрасти аль-Мусаві, щоб обміняти на ізраїльських ув'язнених. Проте, Егуд Барак, ізраїльський начальник штабу, переконаний, що прем'єр-міністр Шамір дав ліцензію на його вбивство.
Замість Аль-Мусаві на посту генерального секретаря Хезболли став Саїд Гасан Насралла.
Примітки
Посилання