; 12 грудня 1903, Токіо, Японія — 12 грудня 1963, Токіо, Японія) — японський кінорежисер і сценарист, один із загальновизнаних класиків японської і світової кінорежисуриBFI | Sight & Sound | Top Ten Poll 2002 — The Critics' Top Ten Directors.
Біографія Ясудзіро Одзу народився 12 грудня 1903 року в Токіо в сім'ї торговця добривами; батьки розлучилися, коли хлопчикові було 9 років. Виховувався у провінції. У шкільні роки любив дивитися голлівудські фільми, особливо з участю Чапліна, Ллойда і Інграма. Деякий час працював шкільним учителем.
Одзу прийшов у кіномистецтво у 1923 році, починав як помічник оператора при режисерові на кіностудії «Сьотіку». Окуба став учителем Одзу, зробивши помітний вплив на його творчість, особливо на комедії. У 1926 році, відслуживши рік в армії, Одзу повернувся на «Сьотіку» вже як асистент режисера. Дебютував у німому кіно самурайською драмою «Меч покаяння» (1927). У 1929 році разом з режисерами і Одзу створив на студії «Сьотіку» новий жанр стрічок «буденного реалізму» («семінґекі»), що фіксували з гумором і співчуттям життя простих людей. У 1936-му одним з останніх японських кінорежисерів почав використовувати звук («Єдиний син»). Брав участь у японсько-китайській і Другий світовий війнах, у 1945 році шість місяців провів у британському таборі для військовополонених.
Після війни режисерський почерк Одзу зазнає зламу, він відходить від комедійних і кримінальних сюжетів і взагалі від драматизації подій у бік зображення повсякденного сімейного побуту, уникаючи прямого коментаря, витісняючи багато що в підтекст. Як пише Дж. Розенбаум, дійові особи фільмів Одзу зайняті, на перший погляд, нічим не примітними домашніми заняттями, проте режисер фіксує їх з такою значністю, начебто то були релігійні обряди.
Ясудзіро Одзу вів холостяцький спосіб життя у будинку матері, іноді відвідував будинки розпусти, любив випити з друзями. Волів працювати з одними і тими ж акторами, такими як Чішу Рю і Сецуко Хара.
Ясудзіро Одзу помер 12 грудня 1963 року в день свого 60-річчя і похований на цвинтарі Монастиря Досконалого Просвітлення () у священному місті Камакура (в префектурі Канаґава). На надгробку режисера накреслено символ .
Характеристика творчості Одзу черпав сюжети своїх фільмів з повсякденного життя японської сім'ї в епоху післявоєнної трансформації (вестернізації) традиційного суспільства. На відміну від А. П. Чехова і Джейн Остін, з якими його іноді порівнюютьЕссе Д. Бордуелла на диску Criterion Collection, картина світу і спосіб її представлення на екрані в Одзу зав'язані на специфічній культурній традиції, висхідній до буддизму і синтоїзму. Стосунки між близькими людьми показані з тонким психологізмом, без критичних оцінок і сентиментальності.
У післявоєнні роки Одзу виробив унікальну режисерську техніку з такими відмітними рисами: Крайня низька точка зйомки, немов би з точки зору людини, яка сидить на рогожі, при практично повній нерухомості камери. У глядача створюється враження, що він знаходиться в одній кімнаті з персонажами. Переходи між сценами вирішуються не традиційними напливами і затемненнями, а за рахунок демонстрації місць дії до і після появи в них дійових осіб. Музика, якщо і звучить, то лише під час цих переходів. Лаконізм розповіді призводить до того, що з нього випускаються драматичні події (весільна церемонія, напад важкої хвороби), які могли би викликати у глядача сплеск емоцій.
З іншим класиком японського кіно, , Одзу зближує безпристрасна фіксація кінокамерою незначних, на перший погляд, подій, а також зведення до мінімуму ролі монтажу.
Визнання
У 1955 році Одзу був обраний головою Асоціації японських кінорежисерів, яку очолював аж до своєї смерті у 1963-му, у 1958 році нагороджений орденом «Мурасакі дзю хосе». За межами Японії до 1970-х років Одзу, як режисер, був практично невідомий. Місцеві кіностудії намагалися не показувати фільми «Бога кіно» за кордоном з побоювань, що вони не будуть зрозумілі, бо відображають «домашній» образ Японії, повсякденний життєвий устрій. На заході популярність до Одзу прийшла посмертно, після публікації у 1972 році монографії Пола Шредера.
До 1992 року міжнародна репутація Одзу виросла до такої міри, що за результатами глобального опитування кінокритиків, проведеного британським виданням Sight & Sound, стрічка Одзу «Токійська повість» 1953 року увійшла до трійки найвизначніших фільмів в історії кінематографу — разом із «Громадянином Кейном» (1941) і «Правилами гри» (1939). У 2010 році «Токійська повість» зайняла 16-ту позицію у рейтингу «100 найкращих фільмів світового кінематографу» за версією часопису Empire.
У 1985 році німецький режисер Вім Вендерс зняв фільм «Токіо-га» про пошуки японської столиці, якою вона постала перед ним у фільмах Ясудзіро Одзу. Йому ж він присвятив (разом з Тарковським і Франсуа Трюффо) свій фільм «Небо над Берліном».Ъ-Weekend — Дети любых возрастов Вендерс називає творчість японця «довгочасною істиною, яка тривала від першого до останнього кадру»: Такого представлення дійсності, такого мистецтва в кіно більше немає. Це було лише раз.Ъ-Газета — Ведомости<
Фільмографія
Фільмографія Ясудзіро Одзу Рік Назва Оригінальна назва Назва на ромадзі ПриміткиНімі фільми 1927 Клинок покаяння 懺悔の刃 Zange no yaibaєдиний фільм Одзу в жанрі дзідайґекі; не зберігся 1928 Мрії юності 若人の夢 Wakodo no yumeне зберігся Зникла дружина 女房紛失 Nyobo funshitsuне зберігся Гарбуз カボチャ Kabochaне зберігся Пара в роз'їзді 引越し夫婦 Hikkoshi fufuне зберігся Красиве тіло 肉体美 Nikutaibiне зберігся 1929 Гора скарбів 宝の山 Takara no yamaне зберігся Дні юності 学生ロマンス 若き日 Wakaki hi найдавніший з фільмів Одзу, що збереглися Друзі, що б'ються 和製喧嘩友達 Wasei kenka tomodachiзбереглося 14 хвилин Університет-то я закінчив… 大学は出たけれど Daigaku wa detakeredaзбереглося 10 хвилин Життя службовця 会社員生活 Kaishain seikatsuне зберігся Безпосередній хлопчик 突貫小僧 Tokkan kozô короткометражний 1930 Курс подружнього життя 結婚学入門 Kekkongaku nyûmonне зберігся Бадьоро крокуючи 朗かに歩め Hogaraka ni ayume На іспиті-то я провалився… 落第はしたけれど Rakudai wa shitakeredo Цієї ночі дружина その夜の妻 Sono yo no tsuma Мстива примара Ероса エロ神の怨霊 Eroshin no onryoне зберігся Проґавлена удача 足に触った幸運 Ashi ni sawatta kounне зберігся Молода дама お嬢さん Ojosanне зберігся 1931 Дівчина і борода 淑女と髭 Shukujo to hige Печалі красуні 美人と哀愁 Bijin aishuне зберігся Токійський хор 東京の合唱 Tôkyô no kôrasu 1932 Весну приводять дівчата 春は御婦人から Haru wa gofujin karaне зберігся Народитися-то я народився… 大人の見る繪本 生れてはみたけれど Umarete wa mita keredo Де ж мрії юності? 靑春の夢いまいづこ Seishun no yume imaizuko До нової зустрічі また逢ふ日まで Mata au hi madeне зберігся 1933 Жінка з Токіо 東京の女 Tôkyô no onna Підставна дівчина 非常線の女 Hijosen no onna Каприз 出来ごころ Dekigokoro 1934 Маму треба любити 母を恋はずや Haha wo kowazuya Історія про водорості, що пливуть 浮草物語 Ukigusa monogatari 1935 Безневинна дівчина 箱入娘 Hakoiri musumeне зберігся Танець лева 菊五郎の鏡獅子 Kagamijishiдокументальний Токійська нічліжка 東京の宿 Tôkyô no yado 1936 Коледж — хороше місце 大学よいとこ Daigaku yoitokoне зберігсяЗвукові, чорно-білі фільми 1936 Єдиний син ひとり息子 Hitori musuko перший звуковий фільм Одзу 1937 Що забула пані? 淑女は何を忘れたか Shukujo wa nani o wasureta ka 1941 Брати і сестри сім'ї Тода 戸田家の兄妹 Todake no kyodai 1942 Був батько 父ありき Chichi ariki 1947 Розповідь домовласника 長屋紳士録 Nagaya shinshiroku 1948 Курка на вітрі 風の中の牝鶏 Kaze no naka no mendori 1949 Пізня весна 晩春 Banshunперший фільм Одзу з Сецуко Харою 1950 Сестри Мунеката 宗方姉妹 Munekata kyoudai 1951 Раннє літо 麥秋 Bakushû 1952 Смак рису із зеленим чаєм お茶漬けの味 Ochazuke no aji на основі відхиленого сценарію 1939 року 1953 Токійська повість 東京物語 Tôkyô monogatari 1956 Рання весна 早春 Sôshun 1957 Токійські сутінки 東京暮色 Tôkyô boshokuКольорові фільми 1958 Квіти свята Хіґан 彼岸花 Higanbana перший кольоровий фільм Одзу 1959 Доброго ранку お早よう Ohayô ремейк фільму «Народитися-то я народився…» Водорості, що пливуть 浮草 Ukigusa ремейк фільму «Історія про водорості, що пливуть» 1960 Пізня осінь 秋日和 Akibiyori 1961 Осінь в сім'ї Кохаяґава 小早川家の秋 Kohayagawa-ke no aki 1962 Смак осінньої сайри 秋刀魚の味 Sanma no aji останній фільм Одзу
Нагороди
Нагороди та номінації Ясудзіро ОдзуНагороди та номінації Ясудзіро Одзу на сайті IMDbРікКатегоріяФільмРезультат Премія Kinema JunpoНайкращий фільмНародитися-то я народився… Каприз Історія про водорості, що пливуть Брати і сестри сім'ї Тода Пізня весна Раннє літо Премія МайнітіНайкращий фільмПізня весна Найкращий режисер Найкращий сценарій (спільно з Коґе Нода) Найкращий фільмРаннє літо Спеціальна премія за досягнення в кар'єрі Премія Блакитна стрічкаНайкращий режисерРаннє літо Премія Британського інституту кіноСазерленд ТрофіТокійська повість Азійсько-Тихоокеанський кінофестивальНайкращий фільмПізня осінь Берлінський міжнародний кінофестивальЗолотий ведмідьОсінь в сім'ї Кохаяґава
Примітки
Література Ричи Д. Одзу / Пер. с англ. М. Л. Теракопян. — М.: Новое литературное обозрение, 2014. — 264 с.: ил. (Кінотексти) ISBN 978-5-4448-0159-8 Bordwell D. Ozu and the Poetics Of Cinema. London: BFI; Princeton: Princeton UP, 1988
Richie D. Ozu. Berkeley: University Of California Press, 1974 Schrader P. Transcendental Style In Film: Ozu, Bresson, Dreyer. Berkeley: University of California Press, 1972 Yasujiro Ozu: a critical anthology / John Gillett, David Wilson, eds. London: British Film Institute, 1976
Посилання
Ясудзіро Одзу на сайті Senses of Cinema Ясудзіро Одзу на сайті filmref.com OZU Yasujiro Story