Повітовий справник — керівник поліційного управління повіту у Російській імперії у 1862-1917 роках. З 1862 року керівництвом поліції у повітах стали займатися справники. До очолюваного справником управління зазвичай входили помічник справника, секретар, реєстратор а також столоначальники (карного та цивільного столів). Підлеглими справника були станові пристави, які відповідали за ввірені їм стани, адміністративно-поліцейські одиниці на які поділявся повіт. Кількість приставів у різних повітах був різним, залежавши від розмірів повіту та кількості його населення.
Сам повітовий справник, призначався губернатором і йому підпорядковувався.
Як представник губернатора в повіті справник, був зобов'язаний спостерігати за громадською безпекою і за правильним діловодством в повітової поліції. Влада справника поширювалася на весь повіт, за винятком губернських і деяких інших міст, що мали свою особливу поліцію.
Посада повітового справника відповідала VII класу Табелю про ранги, що відповідало цивільному чину надвірного радника, чи армійському підполковнику.
Джерела Шандра В. С. Справник //