Андре Круз (, 20 вересня 1968, Пірасікаба) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Стандард» (Льєж) та «Спортінг», а також національну збірну Бразилії. У складі збірної — володар Кубка Америки та віце-чемпіон світу.

Клубна кар'єра Вихованець футбольної школи клубу «Понте-Прета». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони.

У 1990 році він перебирається у «Фламенго», з яким виграв Кубок Бразилії в тому ж році.

Влітку 1990 року починаються пригоди бразильця в Європі: гравця придбав льєзький «Стандард». З бельгійським клубом він завоював Кубок у сезоні 1992/93.

У 1994 році Крус перебрався в Італію, а саме в «Наполі», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Влітку 1997 року після того, як він підписав попередню угоду з «Інтернаціонале», їм серйозно зацікавився «Мілан», який віддав «нерадзуррі» Франческо Мор'єро як відшкодування можливого переходу бразильського захисникаMoriero, l'eroe per caso nel paradiso Inter. У стані «росонері» Крус проводить неоднозначний сезон, як і вся команда. У другому сезоні «Мілан» очолив Альберто Дзаккероні і бразилець став з'являтись на полі набагато рідше, тому після половини чемпіонату після п'ятирічної відсутності повернувся на правах оренди в «Стандард».

У Бельгії Крус відіграв шість місяців, а потім знову відправився в Італію, де виступав в складі «Торіно».

У січні 2000 року захисник перейшов у лісабонський «Спортінг». З португальцями він здобуває перемогу в двох чемпіонатах (1999/00, 2001/02), а також виграв Суперкубок (2000) і Кубок Португалії (2001/02).

У 2002 році Андре повернувся до Бразилії, де виступав в командах «Гояс» (2002 і 2004) і «Інтернасьйонал» (2003), після чого завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірні 1985 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії.

1987 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. Зі збірною взяв участь в Панамериканських іграх 1987 року, де він зіграв 4 матчі і забив один гол.

З 1987 по 1988 рік захищав кольори олімпійської збірної Бразилії. У складі цієї команди провів 11 матчів, забив 3 голи. У складі збірної — учасник футбольного турніру на Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі, на яких став олімпійським срібним медалістом.

3 серпня 1988 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти Австрії, і забив свій єдиний гол у ворота збірної Італії в товариському поєдинку, що відбувся 14 жовтня 1989 року в Болоньї.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло», та чемпіонату світу 1998 року у Франції, де також здобув «срібло».

Остання гра (товариська) Андре Круса за збірну датується 3 червня 1998 року проти Андорри, що відбулася в Парижі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 31 матч, забивши 1 гол.

Статистика

Клубна

|1986||rowspan="4"| «Понте-Прета»||Серія A||14||0 |- |1987||||0||0 |- |1988||rowspan="2"|Серія B||0||0 |- |1989||0||0 |- |1990|| «Фламенго»||Серія A||26||5

|1990-91||rowspan="4"| «Стандард» (Льєж)||rowspan="4"|Ліга Жупіле||28||2 |- |1991-92||30||5 |- |1992-93||16||2 |- |1993-94||33||9

|1994-95||rowspan="3"| «Наполі»||rowspan="5"|Серія A||30||7 |- |1995-96||29||1 |- |1996-97||24||5 |- |1997-98||rowspan="2"| «Мілан»||11||1 |- |1998-99||2||0

|1998-99|| «Стандард» (Льєж)||Ліга Жупіле||10||1

|1999-00|| «Торіно»||Серія A||13||1

|1999-00||rowspan="3"| «Спортінг»||rowspan="3"|Прімейра-Ліга||18||4 |- |2000-01||33||2 |- |2001-02||27||3

|2002|| «Гояс»||rowspan="3"|Серія A||16||1 |- |2003|| «Інтернасьйонал»||10||1 |- |2004|| «Гояс»||2||0 68||7 117||19 109||15 78||9 372||50

Збірна

|1988||2||0 |- |1989||12||1 |- |1990||0||0 |- |1991||0||0 |- |1992||0||0 |- |1993||0||0 |- |1994||0||0 |- |1995||9||0 |- |1996||4||0 |- |1997||3||0 |- |1998||1||0 |- !Всього||31||1

Титули і досягнення Клубні Володар Кубка Бразилії (1): «Фламенго»: 1990 Володар Кубка Бельгії (1): «Стандард» (Льєж): 1992/93 Чемпіон Португалії (2): «Спортінг»: 1999/00, 2001/02 Володар Кубка Португалії (1): «Спортінг»: 2001/02 Володар Суперкубка Португалії (1): «Спортінг»: 2000 Збірні Переможець Панамериканських ігор: 1987 Володар Кубка Америки: 1989 Срібний призер Кубка Америки: 1995 Срібний олімпійський призер: 1988 Віце-чемпіон світу: 1998

Примітки

Посилання