Абелардо Фернандес (, 19 квітня 1970, Хіхон) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Спортінг» (Хіхон).

Виступав за «Спортінг» (Хіхон), «Барселону» та «Алавес», а також національну збірну Іспанії. Виступаючи за «Барсу» Абелардо по два рази вигравав чемпіонат, Кубка та Суперкубок Іспанії, а також по одному разу Кубок Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. У складі збірної — олімпійський чемпіон, а також учасник двох чемпіонатів світу та Європи.

Клубна кар'єра Народився 19 квітня 1970 року в місті Хіхон. На юнацькому рівні Абелардо виступав за кілька місцевих команд, після чого перейшов в академію хіхонського «Спортінга». У 1989 році він підписав з цим клубом професійний контракт. За «Спортінг» Абелардо виступав протягом 5 сезонів, у яких зіграв 178 матчів.

В один із грандів іспанського футболу — «Барселону» — Абелардо перейшов у 1994 році вже сформованим гравцем, що має досвід виступу на великих міжнародних турнірах. За 7 років, проведених в «Барселоні», він двічі вигравав чемпіонат, Кубок і Суперкубок Іспанії, а також став переможцем двох європейських змагань — Кубка володарів Кубків і Суперкубка УЄФА. Останні роки Абелардо в Каталонії були зіпсовані травмами.

У віці 32 років Абелардо перейшов у «Алавес». Контракт, підписаний гравцем, був розрахований на 2 роки, але через один сезон іспанець завершив кар'єру. Причиною стали проблеми з коліном, що почалися у футболіста ще в «Барселоні»Abelardo on the mend ; UEFA.com, 22 January 2002.

Виступи за збірні Протягом 1990—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах, забив 6 голів.

Брав участь в домашній для іспанців барселонській Олімпіаді 1992 року і виграв золоту медаль. У тому розіграші на рахунку Абелардо 2 м'ячі — у півфіналі Гані і у фінальному матчі з поляками.

4 вересня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі з Парагваєм. Брав участь у двох чемпіонатах світу (1994 року у США і 19984 року у Франції) і двох чемпіонатах Європи (1996 року в Англії і 2000 року у Бельгії та Нідерландах).

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 54 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера Після завершення кар'єри гравця Абелардо працював з дитячими та юнацькими командами рідного для нього «Спортінга». З 2008 по 2010 рік він очолював дубль хіхонців — «Спортінг Хіхон Б».

Перед початком сезону 2010-11 Абелардо очолив клуб четвертого по значущості іспанського дивізіону «Кандас», після чого недовго тренував клуб «Туїлла» з того ж дивізіону.

10 лютого 2012 року Абелардо повернувся в «Спортінг» (Хіхон) як помічник нового головного тренера першої команди Іньякі Техади . В кінці сезону, після вильоту команди до Сегунди, Абелардо повернувся до роботи з другою командою, що грала в Сегунді БVega-Arango anuncia que se bajará el precio de los abonos (Vega-Arango announces season tickets will be cheaper) ; Sporting de Gijón, 22 May 2012 .

4 травня 2014 року Абелардо замінив Хосе Рамона Сандовала на посаді головного тренера першої команди «Спортінга»Abelardo Fernández sustituye a Sandoval como entrenador del Sporting (Abelardo Fernández replaces Sandoval as Sporting coach) ; Sporting de Gijón, 4 May 2014 і очолював її в останніх п'яти іграх чемпіонату, в яких йому вдалося здобути три перемоги і дві нічиї та кваліфікуватись у плей-оф за право виступів у Ла-Лізі. Щоправда там у першому ж раунді його команда зазнала поразки від «Лас-Пальмаса» і залишилась у другому дивізіоні. Проте в сезоні 2014/15 «Спортінг» виступив ще краще, зайнявши друге місце, й напряму вийшов у Ла Лігу .

У першому сезоні в еліті для Абелардо як тренера команда боролась за виживання і отримала право залишитись в еліті лише після перемоги у останньому матчі сезону проти «Вільяреала» (2:0). Перемінні турнірні успіхи (основна мета колективу була - утриматися в лізі), чергувалися із низкою прикрих невдач. Тому ейфорія від потрапляння до числа найкращих швидко розвіялася, а надмірні вимоги очільників клубу призвели до надмірної емоційності в колективі та суперечок. Відтак в січні 2017 року Фернандес полишив рідні пенати.

Перспективний тренер не довго перебував без роботи, вже влітку мав чимало пропозицій із клубів Сегунди та навіть Ла-Ліги. А в грудні 2017 року іспанські вболівальники з подивом довідалися, що Фернандес повернувся до Віторії, де завершував кар'єру гравця. Тільки цього разу він зголосився очолити справжнього аутсайдера (який вже в першому колі змінив 5 тренерів), і очікувалося, що вони головні кандидати на виліт з ліги. В першій же своїй грі Фернандесу вдалося проявити всі свої здібності, адже команда пропустивши в першому таймі два гола, зуміла відігратися і навіть перемогти. Такий емоційний поворот, призвів до турнірних звитяг, внаслідок яких "славетні" зі столиці Алавесу - зуміл врятуватися від вильоту. А вже в наступному сезоні, 2018-2019 років, вони, неочікувано, увірвалися до 6-ки кращих команд ліги і перебували там до кінця сезону. Лише в останніх турах, «біло-сині» фізично підсіли й, в підсумку, посіли 11 місце, відстаючи від кращих клубів на кілька очок. Фернандес очікував підписання суттєвого контракту на наступні сезони, але очільники клубу мали іншу думку: запросивши ще одного молодого й перспективного наставника.

Статистика

Клубна

|1989/90||rowspan="5"| «Спортінг» (Хіхон)||rowspan="14"|Ла Ліга||33||2 |- |1990/91||38||1 |- |1991/92||35||2 |- |1992/93||37||3 |- |1993/94||36||5 |- |1994/95||rowspan="8"| «Барселона»||30||4 |- |1995/96||31||1 |- |1996/97||21||3 |- |1997/98||15||0 |- |1998/99||31||1 |- |1999/00||25||1 |- |2000/01||19||1 |- |2001/02||7||0 |- |2002/03|| «Алавес»||28||0 386||24

Збірна

|1991||4||2 |- |1992||1||0 |- |1993||0||0 |- |1994||12||0 |- |1995||6||0 |- |1996||10||0 |- |1997||5||0 |- |1998||3||0 |- |1999||1||0 |- |2000||11||1 |- |2001||1||0 |- !Всього||54||3

Титули і досягнення Чемпіон Іспанії (2): «Барселона»: 1997-1998, 1998-1999 Володар Кубка Іспанії (2): «Барселона»: 1996-1997, 1997-1998 Володар Суперкубка Іспанії (2): «Барселона»: 1994, 1996 Володар Кубка Кубків УЄФА (1): «Барселона»: 1996–1997 Володар Суперкубка УЄФА (1): «Барселона»: 1997 Олімпійський чемпіон (1): Іспанія U-23: 1992

Індивідуальні Футболіст року в «Спортінгу» (Хіхон): 1992-93, 1993-94 Приз Мігеля Муньйоса (Сегунда): 2014-15 Тренер команди року іспанської Сегунди: 2014-15

Примітки

Посилання