Ефе́кт Ла́заря — виявлення в геологічному літописі або в сучасності представників таксона, який вважався вимерлим до цього часу. Іншими словами — оманлива наявність розривів у палеонтологічній історії таксона. Пояснюється недостатньою вивченістю сучасної біоти, геологічного літопису або неповнотою останнього. Названий по імені Лазаря — євангельського персонажа, якого, згідно з Біблією, Ісус Христос воскресив з мертвих. Теоретичні пояснення Ефект Лазаря характерний для дрібних організмів, що живуть у важкодоступних місцях. Найбільш відомий з них такахе.
Таксони, що демонструють ефект Лазаря
Catagonus wagneri був відомий тільки в викопному стані з 1930 до 1975 року, коли знайшли живих представників. Гігантський палочник (Dryococelus australis), велика комаха, що мешкала на острові Лорд-Гав, вважалася вимерлою до 1918 року, внаслідок інвазивної діяльності завезених людиною чорних пацюків. Живі представники виду виявлені в 2001 році на вулканічному острівці Болс-Пірамід. Станом на квітень 2012 року Мельбурнський зоопарк повідомив, що розводить понад 9000 особин комахи. Після знищення чорних пацюків на Лорд-Гав популяцію комах планується реїндукувати в початковий ареал. Підклас Actinistia, який, як вважали, вимер 65 мільйонів років тому; живі представники (латимерія) знайдені в 1938 році.
Частковий список видів за МСОП Ці види переміщені з вимерлих в загрозливі.
Рослини
— вважалася вимерлою в 1950-х, але знову знайдена в 1980 році. ,
Mammillaria schwarzii
Eriogonom truncatum
Abies nebrodensis
Див. також Живі викопні Викопні види Ефект Синьйора — Ліппса — відсутність перших та останніх представників виду у вигляді скам'янілостей.
Примітки