Лорд-Гав () — невеликий вулканічний острів, що має форму бумерангу, витягнутого з півночі на південь на 10 км, шириною близько 2 км. Належить Австралії (входить до складу штату Новий Південний Уельс). Має внутрішнє самоврядування. Група островів Лорд-Гав внесена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за унікальні форми рельєфу та біоту, різноманітні майже незаймані екосистеми, природну красу та місця проживання видів, які є під загрозою.

Географія

Розташований у Тасмановому морі за 770 км на північний схід від міста Сідней (Австралія) та приблизно за 1200 км на південний захід від острова Нова Каледонія (заморське володіння Франції). Острів розташований приблизно посередині між континентальним узбережжям Австралії і островом Норфолк (належить Австралії). Уздовж західного узбережжя острова простягається піщана напівзакрита захищена лагуна коралового рифу.

Більшість населення мешкає на півночі. На півдні переважають лісисті пагорби, тут розташована найвища точка острова гора (875 м).

До групи островів Лорд-Гав належать 28 островів, острівців і скель. Площа острова Лорд-Гав становить 14,6 км².

Клімат Острів розташований у зоні вологого субтропічного клімату. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 23,3 °C (74 °F). Найхолодніший місяць — липень із середньою температурою 16,1 °С (61 °F).Клімат о. Лорд-Гав

Історія

Вік острова Лорд-Гаву становить близько 20 млн років, тобто він є одним з найдавніших вулканічних островів у Тихому океані. Північна і південна частини острова мають вулканічне походження, а центральна частина складається зі злежалого коралового піску. Отож Лорд-Гав виник у результаті злиття двох вулканічних островів. Територія північної частини — це здебільшого пагорби танизькогір'я (до 300 м над рівнем океану). У південній частині Лорд-Гаву є два базальтові гірські масиви — Лідгберд (650 м або 777 м) і Гувер (757 м або 875 м). Коралова перемичка покрита дюнами заввишки до 45 м. Істотна частина затоки, що омиває острів із заходу, зайнята кораловим рифом. Між ним і узбережжям Лорд-Гав є невеликий острівець Реббіт коралового походження. Прибережні води Лорд-Гаву — найпівденніша точка на Землі, де є колонії коралових поліпів.

17 лютого 1788 британський корабель, що плив з ув'язненими на борту з Австралії на острів Норфолк, під командуванням лейтенанта відкрив острів Лорд-Гав. Перші поселенці прибули на острів з Нової Зеландії 1834 року.

За 16-25 км на південний схід від Лорд-Гаву розташований крихітний острівець Болс-Пірамід. Його довжина — 200 м, а найвища точка — 562 м (або 650 м). Острів Болс-Пірамід відкрили разом з Лорд-Гавом 1788 року і адміністративно він належить до нього.

Населення Постійне населення, згідно з переписом 2016 року, налічує 382 особи, водночас на острові дозволяється перебувати ще 400 туристам у день. Першими поселенцями на острові були європейські й американські китобої. Нині мешканці острова зайняті у туризмі, роздрібній торгівлі, риболовлі, землеробстві. Більшість (92 %) мешканців острова мають австралійське громадянство.

Флора та фауна Лорд-Гав розташований на стику тропічного та субтропічного кліматичних поясів. Температурні умови та освітлення на острові є критичними для розвитку деревної рослинності в Південній півкулі. Спостерігається різко виражена диференціація рослинності між опуклими й увігнутими схилами. Істотна частина острова покрита тропічними лісами, які бувають як одноярусними, так і двоярусними. Описано 209 видів вищих рослин, з яких 70 є ендеміками Лорд-Гаву. На острові росте (Пальма Кентія), яка є символом острова і найпопулярнішою декоративною пальмою у світі. Насіння Говеї Форстера експортують, що є важливим для економіки острова.

Загалом тут зафіксовано 202 види птахів. На островах залишається лише один корінний ссавець — великий лісовий кажан, з родини лиликових.

Туризм Розвиватися туризм на острові почав у першій половині XX століття, коли почали організовувати екскурсійні тури з материка. На острові розвинений дайвінг і сноркелінг.

Примітки

Література Hunt, E., Carillet, J.-B., Galbraith, K., Jones, R., Keller, N., Lyon, J., McKinnon, R., O′Byrne, D., Pinheiro, L., Wheeler, T. South Pacific: Polynesia, Melanesia & Micronesia. Lonely Planet Publications Pty Ltd. Melbourne. Oakland. London. Paris. 1st edition. 2000 (p.124-125).