Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, , 25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — 14 жовтня 1990, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітитель єврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.
Крім іншого, автор музики до мюзиклу «Вестсайдська історія», що був двічі адаптований у кінострічку (1961 та 2021) та постановки якого продовжуються по сьогодні. Кіноадаптація 1961 року була удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема в категорії «найкраща музика до фільму».
Життєвий і творчий шлях Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштайнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.
Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).
Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Діскау, запис Deutsche Grammophon).
Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).
Нагороди Член Американської академії мистецтв та наук, 1951 Премія Леоні Соннінг (Данія), 1965 Премія Дітсона, 1958 Медаль Джорджа Пібоді університету Джона Гопкінса, 1980 Премія Кеннеді, 1980 Премія Ернста Сіменса, 1987 Золота медаль Королівського філармонічного товариства (Велика Британія), 1987 Великий хрест ордена «За заслуги перед Італійською Республікою», 1989 Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Премія Греммі за найкращий альбом для дітей, 1962 Премія Греммі за найкраще оркестрове виконання, 1990, 1991, 1993 Премія Греммі за найкраще хорове виконання, 1968 Премія Греммі за найкращий оперний запис, 1974 Премія Греммі за найкраще класичне вокальне соло, 1963 Премія Греммі за найкращу класичну сучасну композицію, 1991 Премія Греммі за найкращий класичний альбом, 1965, 1968, 1978, 1991, 1992, 1993 Премія Греммі за досягнення протягом життя, 1985 Премія «Тоні» за найкращий мюзикл, 1953 Спеціальна премія «Тоні», 1969 Орден Почесного легіону, 1986 Praemium Imperiale, Японія, 1990 Леонард Бернстайн також є членом Американського Театрального Залу Слави та Телевізійного Залу Слави.
Почесні звання 10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Твори Балети «Повна свобода», (), 1944 «Факсиміле» (), хореографічне ессе для оркестру, 1946 «Діббук» (), 1974
Опери «Хвилювання на Таїті» ( 1952, Уолтем) «Тихе місце» ( 1986, Відень), оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)
Мюзикли «Звільнення у місто» (, 1944) «Пітер Пен» (, 1950) «Чудесне місто» (, 1953) «Кандід» (, 1956) «Вестсайдська історія» (, 1957) «Гонка на Ургу» (, незакінчений, 1969) «Пенсильванія авеню, 1600», (, 1976) «Вечірка з Бетті Комден і Адольфом Гріном», (, 1977)
Симфонії Симфонія № 1 «Єремія» (, 1942) Симфонія № 2 «Століття тривог» (, 1949) Симфонія № 3 «Каддиш» (, 1963)
Хорали Хашківейну для кантора (тенор), змішаного хору та органу (, 1945) Коротка меса для змішаного хору та контратенора (, 1988) «Чичестерські псалми» для сопрано (або контратенора), хору й оркестру (, 1965)
Інше музика до балету «Fancy Free»
Примітки
Література Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання Офіційний сайт Що дала Україна світові / Кузнецовська міська публічна бібліотека