Русла́на Степа́нівна Лижи́чко, відома як Руслана (Ruslana) ( , Львів, УРСР) — українська співачка, піаністка, диригентка, танцюристка, продюсерка, громадська діячка. Переможниця Євробачення 2004. Народний депутат України 5-го скликання. Народна артистка України (2004). Амбасадорка доброї волі ЮНІСЕФ (2004—2005). Ініціаторка глобальної кампанії протидії торгівлі людьми «Not For Sale». Учасниця Помаранчевої революції та Євромайдану. Глобальна амбасадорка відновлюваної енергії у світі (2018).
Життєпис Народилася 24 травня 1973 року у Львові. Мати — Ніна Аркадіївна Лижичко ( 7 січня 1950 року, Свердловськ), росіянка польсько-литовського походження (за словами Руслани, її мама походить із польсько-литовського роду Сапігів, яких зіслав Пьотр I до Уралу), з 1975 року працювала в Інституті нафтохімії у Львові, з 1996-го — головна медіаменеджерка в продюсерському агентстві Руслани Студії «Люксен»). Батько — Степан Іванович Лижичко ( 2 червня 1949 року, село Конюшки Рогатинського району Івано-Франківської області), українець-гуцул, працював теплотехніком в Інституті нафтохімії, потім заснував свою фірму. Батьки розлучилися у 1991 році, коли Руслані було вісімнадцять років.
У 1978 році у віці чотирьох років охрещена у греко-католицькій вірі.[Володимира] Івасюка ховали і мене під столом у той самий рік похрестили у греко-католицькій традиціїЙмовірно Руслана переплутала дати, тому що похорон Володимира Івасюка відбувся тільки 22 травня 1979 року..Навчалася у російськомовній школі у Львові.
Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Усмішка». Після закінчення дитячої музичної школи вступила до Львівської консерваторії ім. Лисенка на диригентське відділення.
Під час навчання в консерваторії брала уроки композиції у Мирослава Скорика, уроки диригування у Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу у Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня. Закінчила консерваторію за фахом «Диригент симфонічного оркестру».
28 грудня 1995 року Руслана Лижичко одружилася зі своїм продюсером Олександром Ксенофонтовим.
Володіє разом із чоловіком (46 % / 53 %) львівським ТзОВ «ТРК „Говерла“» (Код ЄДРПОУ: 30822761)https://opendatabot.ua/c/30822761 — активи — «Дуже радіо».
Творча кар'єра
1993—1996: рання кар'єра Музичну кар'єру почала 1993 року, взявши участь у двох музичних фестивалях України: Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні й популярної музики «Червона Рута — 93», а також Всеукраїнському фестивалі поп- і рок-музики «Тарас Бульба — 93».
Наступного року Руслана зі своїм продюсером Олександром Ксенофонтовим заснувала студію «Люксен», на базі якої почали займатися радіорекламою. Відомі музичні кліпи фірм «Oriflame», «Coca-Cola», «Stimorol» озвучені Русланою. Цьому заняттю співачка віддала більше двох років.
У 1994 році Руслана стала володаркою «Гран-прі» першого Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Мелодія».
У 1996 році взяла участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський базар», де посіла перше місце.
З початку 1996 року займалася першим великим творчим проєктом — шоу «Дзвінкий вітер» із «живим» звуком. Цей проєкт був присвячений святкуванню 500-річчя епохи Відродження у Львові й був синтезом класики й року.
1996—2002: перший сингл і музичні перемоги Наприкінці липня 1996 року співачка записує свій перший сингл і кліп «Ти». Кліп, зйомки якого проходили в Олеському замку, став першим етапом проєкту «Дзвінкий вітер». У зйомках взяли участь симфонічний оркестр і музиканти «Клубу Шанувальників Чаю», які тоді спеціально знову зібралися для цього проєкту.
28 вересня 1996 року на сцені Львівського оперного театру відбувся концерт на тему казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц», що став наступним етапом проєкту. Після цього проєкту українська преса назвала Руслану «новою хвилею в музиці». Вона стала лауреаткою першої Всеукраїнської загальнонаціональної програми «Людина року-96» у номінації «Зірка естради», а також її було оголошено «Співачкою року-96».
У 1997 році співачка взяла участь у VI фестивалі «Таврійські ігри», стала його лавреаткою.
Наприкінці 1997 року Лижичко зробила шоу «Різдво з Русланою», до якого ввійшли акустичний концерт, зйомка телепрограми з аналогічною назвою і презентація анімаційного фільму «Балада про принцесу». Того ж року співачці надано звання «Видатна львів'янка року».
Стала дипломанткою Національного шоу-концерту «Пісня року-97» у галузі української популярної музики.
У 1998 році вийшли два альбоми Руслани: студійний «Мить весни» і концертний «Найкращі концерти дзвінкого вітру».
Візитною карткою Руслани стала пісня «Світанок», яка здобула приз «Золота Жар-птиця-98» у номінації «Найкраща пісня року». Кліп на цю пісню теж було відзначено як найкращий відеокліп року.
У другій половині 1998 року Руслана влаштувала тур із благодійними концертами стародавніми замками України з метою зібрати кошти на їх реставрацію. Тур привернув увагу до їхнього стану. Результатом цього стала реставрація Золочівського замку.
У 2000 році остаточно завершивши проєкт «Дзвінкий вітер», Руслана зайнялася новим проєктом — «Гуцульським». У рамках проєкту було випущено сингл «Знаю я», фільм «Стоп! Знято!», аудіо- та відео альбоми, фільм про проєкт, різдвяний музичний фільм. Презентація «Гуцульського проєкту» відбулася на відкритті 10-го фестивалю «Таврійські ігри» 2001 року.
«Знаю я» був першим музичним кінокліпом, який було знято та змонтовано спеціально для показу на широкому екрані в сучасних кінотеатрах. У цій роботі брали участь 250 спеціалістів із п'яти країн світу, які працювали в сімох студіях.
У 2002 році співачка знялася в музичному фільмі «Різдвяні легенди з Русланою». Цього ж року вона знову виступила на фестивалі «Слов'янський базар».
2003: «Дикі танці» Влітку 2003 року вийшов альбом Руслани «Дикі танці» з елементами традиційної гуцульської музики. Він став лідером продажу музичних альбомів року в Україні. Робота над альбомом (зведення) відбулася у травні 2003 року на всесвітньо відомій музичній студії Пітера Гебріела «Real World» у Лондоні. Це сучасна компіляція музичного матеріалу на основі давніх етнічних гуцульських мотивів (ритмів і танців) і сучасних течій поп- і рок-музики. Альбом підсумував творчість співачки в рамках «Гуцульського проєкту» за весь час його існуванняРуслана: История .
У липні 2003 року Руслана зі своїм гуцульським шоу виступила на українських фестивалях «Купальські зірки» й «Купальські ночі». А через місяць взяла участь у конкурсі популярної музики «Матриця» в Ялті. Цього ж року в неї вийшли два нових кліпи — «Коломийка» і «Ой, заграймо музиченьку» на пісні з альбому «Дикі танці».
У жовтні 2003 року було опубліковано офіційні дані по продажах альбому «Дикі танці» — офіційно було продано 100 000 копій цього альбому. Наприкінці листопада 2003 року в Руслани почався, а 4 січня 2004 року закінчився український концертний тур із її новою шоу-програмою «Дикі танці». Під час цього туру на сцені разом зі співачкою виступав балет «Життя». Режисеркою шоу була Ірина Мазур, а костюми розробила Роксолана Богуцька. Тур проводився в підтримку платинового альбому.
У грудні 2003 року. на церемонії «Українська музична премія», ініційований Асоціацією звукозаписних компаній України, за альбом «Дикі танці» Руслана отримала першу в Україні офіційну нагороду «Платиновий диск». Вручив їй нагороду президент Міжнародної федерації звукозаписної індустрії (IFPI) у Східній Європі Стефан Кравчек.
2004: перемога на «Євробаченні»
Готуючись до участі в конкурсі «Євробачення-2004», PR-група Руслани провела всебічну підготовку: вони вивчали своїх конкурентів, проводили спеціальні рекламні тури країнами, що були учасницями голосування. Під час самого конкурсу було організовано спеціальну PR-підтримку. Так, на відміну від заходів конкурентів, пресконференція Руслани проводилася нестандартно: наприклад, усі присутні могли дегустувати українську горілку і сало, а Руслана вчила журналістів грати на трембіті.
На самому конкурсі шоу Руслани кардинально відрізнялося від виступів інших учасників «Євробачення-2004». Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Серед 36 країн, які брали участь, за результатами світового телефонного голосування в прямому ефірі Руслана посіла перше місце з 280 балами.
Перемога Руслани на «Євробаченні» була відзначена державними та урядовими нагородами. Тодішній президент України Леонід Кучма своїм указом надав переможниці міжнародного конкурсу пісні «Євробачення-2004» звання народної артистки України. Про це він оголосив на врочистій церемонії вшанування співачки 18 травня 2004 року в Києві. Кучма також надав звання «Заслужений діяч мистецтв» продюсерові й звукорежисерові Руслани Олександру Ксенофонтову, а звання «Заслужений артист України» — авторці й поставниці концертної програми «Дикі танці» Ірині Мазур.
Кабінет Міністрів України нагородив Руслану Лижичко Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака за вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва й перемогу в конкурсі «Євробачення-2004».
Після перемоги на «Євробаченні» боксер Віталій Кличко вручав Руслані в Лас-Вегасі нагороду «World Music Awards» — «Всесвітню музичну нагороду» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі.
2009—2010: «Азійський фестиваль пісні» та «БУМ»
У 2009 році Руслана була запрошеною гостею 6-го Азійського фестивалю пісні (), що відбувся у південнокорейському місті Сеул. Разом з балетом «Життя» вона виконала три пісні з її першого міжнародного альбому: «Wild Dances», «Dance with the Wolves» та двомовну версію «Play, Musician!». Також Руслана отримала нагороду за внесок у культурний обмін між Україною та Азією в музиці та головну нагороду фестивалю, найкращий виконавець Азійського фестивалю пісні.
У 2010 році телеканал «Інтер» запустив екстремальний проєкт під назвою «Битва українських міст», зйомки якого відбувалися в Буенос-Айресі, Аргентина. На відомій смузі перешкод зійшлися 26 українських міст у боротьбі за право називатися найкращим містом України. Кожне місто було представлене командою з п'яти учасників, серед яких двоє чоловіків, дві жінки й капітан — відомий уродженець цього міста. На чолі команди зі Львова стала саме Руслана. На грі їй довелося долати боксерську стіну, басейни з багнюкою, величезні сферичні батути над водою. Виступ Руслани дуже контрастував із проходженням перешкод іншими естрадниками — вона показала себе краще за багатьох чоловіків. Уся країна стала свідком бійцівського характеру й наполегливості української амазонки.
2011-2022 У 2011 році Руслана брала участь у талант-шоу «Голос країни» на телеканалі 1+1 як тренерка.
У квітні 2012 року вийшов українськомовний альбом Руслани «Ей-форі-Я». Альбом, над яким співачка працювала чотири роки, записувався у США, Швеції та Україні у співпраці з Владом Дебрянським. З квітня по травень Руслана відвідала 11 міст України з туром OGO Show, зокрема вона долучалася до громадських подій «Євро-2012».
У 2013 році Руслана брала участь у шоу «Битва хорів» на телеканалі 1+1 як тренерка хору зі Львова, з яким перемогла.
7 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко виступив з офіційним зверненням до національної та міжнародної громадськості з нагоди урочистого відкриття у Києві конкурсу Євробачення 2017. У зверненні відзначається особлива роль Руслани, завдяки якій цей конкурс вперше відбувся у столиці України.
З 2022 року 30 січня 2026 року Руслана ввійшла в склад журі Нацвідбору на Євробачення-2026. Того ж року, разом з Вєркою Сердючкою, була запрошена виступити у фіналі на 70 пісеному конкурсі Євробачення у Відні Австрія. Співачка виконала пісню Loreen Euphoria і разом Маріанна Конте Mon amore .
Громадська діяльність
2004: глобальна ініціатива по боротьбі з торгівлею людьми