Андрій Євгенійович Леонов (; 15 червня 1959, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Провідний актор театру Ленком Марка Захарова.В Израиле призывают сорвать гастроли московского «Ленкома» Заслужений артист Росії (1997). Ведучий програм «Болезни — нет» (2005—2006) і «О самом главном» (2014).

Підтримує російську військову агресію проти України. Фігурант бази центру «Миротворець»Леонов Андрей Евгеньевич / Леонов Андрій Євгенович / Leonov Andrej Evgenevich.

Життєпис Син Народного артиста СРСР Євгена Павловича Леонова. Закінчив Театральний інститут імені Бориса Щукіна у 1979 році (курс А. Казанської), потім був прийнятий в трупу театру «Ленком».

Першу роль в кіно зіграв підлітком в картині «Гонщики» (1972). У кіно, серіалах і телеспектаклях зіграв більше 50 ролей.

Сім'я Батько — Леонов Євген Павлович (2 вересня 1926 — 29 січня 1994) — радянський актор театру і кіно. Мати — Ванда Володимирівна Леонова (д. Стойлова) (народ. 15 жовтня 1935) — працювала в літературному відділі «Ленкома». Дядько — Микола Павлович Леонов (19 лютого 1924 — 10 січня 2017) — працював авіаконструктором в Туполєвському бюро. Перша жінка — Марія Олехандра Куевас, уродженка Чилі, працювала педіатром в Морозовській лікарні Москви. Син — Євгеній Андрійович Леонов (народ. 1987) живе у Швеції із 6 років, закінчив театральний інститут в Стокгольмі. Онук — Міо Євгенович Леонов (народ. в 2019 році)Звезда «Папиных дочек» Андрей Леонов впервые стал дедушкой // Вокруг ТВ, 4 сентября 2019. Друга жінка — Анастасія Ігорівна Леонова (1972), дочка композитора Ігоря Якушенко (1932—1999) і актриси Віри Тарасової. Закінчила Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, працює продюсером на телебаченні. Дочка — Ганна Андріївна Леонова (народ. 15 квітня 2010). Син — Михайло Андрійович Леонов (народ. 24 січня 2013).

Громадянська позиція Підтримує путінський режим і війну Росії проти України.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» за незаконний перетин державного кордону України з метою потрапляння до окупованого Росією Криму.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну висловив підтримку Росії, відвідував російських військових у шпиталях, передав російським військовим автомобіль і гуманітарну допомогу. Також отримував подяки від російських військових підрозділів, говорив про перемогу Росії та відвідував Кремль а також вітав Володимира Путіна з днем народження.

Вибіркова фільмографія

«Гонщики» (1972, Миколка, син Кукушкіних) «Звичайне диво» (1978, учень Мисливця) «Час і сім'я Конвей» (1984, Ален Конвей в юності) «Підземелля відьом» (1990, другий пілот) «Поминальна молитва» (1993, спектакль, Федя) «На розі, у Патріарших 2» (2001, Петро Вишняков) «Жіноча логіка» (2002, Юрій Михайлович Убахтін, слідчий) «Єсенін» (2005, т/с; Олександр Сахаров) «Татусеві доньки» (2007, т/с) «Все гаразд, мамо!» (2010) «Мій хлопець — ангел» (2011) «Далекобійники 3» (2012, т/с) «Маргарита Назарова» (2016, т/с; актор Євген Леонов) «Зорге» (2019, т/с; Макс Клаузен, радист Зорге) «Лев Яшин. Воротар моєї мрії» (2019, Микола Озеров) та ін.

Озвучування: «Ку! Кін-дза-дза» (2013, мультфільм) «Як спіймати перо Жар-Птиці» (2013, мультфільм; цар Берендей) «Маленький принц» (2015, мультфільм; честолюбець)

Примітки

Посилання https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/ros/2469/works/