Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації (ФСК РФ) — федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, що здійснював керівництво контррозвідувальною діяльністю в 1993–1995 роках.
Відповідно до Положення про Федеральну службу контррозвідки Російської Федерації «ПОЛОЖЕНИЕ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» , завданнями органів контррозвідки були: виявлення, попередження і припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб і організацій проти Російської Федерації; добування розвідувальної інформації про загрози безпеки Російської Федерації; забезпечення Президента Російської Федерації інформацією про загрози безпеки Російської Федерації; боротьба з тероризмом, незаконним обігом зброї та наркотичних засобів, незаконними збройними формуваннями, а також незаконно створеними або забороненими громадськими об'єднаннями, які посягають на конституційний лад Російської Федерації; забезпечення в межах своєї компетенції збереження державних секретів Російської Федерації; контррозвідувальне забезпечення оперативного прикриття державного кордону Російської Федерації «ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» .
Історія 21 грудня 1993 року російський президент Єльцин Б. Н. підписав указ № 2233 «Про скасування Міністерства безпеки РФ і про створення Федеральної служби контррозвідки Російської Федерації» «Об упразднении Министерства безопасности Российской Федерации и создании Федеральной службы контрразведки Российской Федерации» . До складу ФСК увійшли практично всі підрозділи скасованого міністерства безпеки, за винятком прикордонних військ, виділених в самостійну Федеральну прикордонну службу Російської Федерації.
5 січня 1994 року було затверджено положення Указ Президента России № 19 от 5 января 1994 г. «Об утверждении положения о Федеральной службе контрразведки Российской Федерации» про службу і структуру центрального аппарату ФСК: директор, 5 заступників директора (включаючи одного першого), колегія з 11 осіб, 18 управлінь, секретаріат і Центр громадських зв'язків. У липні 1994 року в складі центрального апарату з'явилося управління шифрувального і спеціального зв'язку. У січні 1995 року кількість посад заступника директора було збільшено до шести.
3 квітня 1995 року було підписано закон № 40-ФЗ «Про федеральну службу безпеки» Федеральный закон от 3 апреля 1995 г. N 40-ФЗ «О федеральной службе безопасности» (с изменениями и дополнениями) , який набув чинності 12 квітня 1995 року. Відповідно до нього, указом президента Російської Федерації від 23 червня 1995 року № 633 Указ Президента Российской Федерации от 23 июня 1995 № 633 «О первоочередных мерах по реализации Федерального закона „Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации“» , з 12 квітня 1995 року, ФСК була перейменована в Федеральну службу безпеки Російської Федерації, при цьому не проводилося організаційно-штатних заходів, співробітники служби (включаючи директора і його заступників) залишалися на своїх посадах без перепризначень і переатестації.
Керівництво ФСК Голушко Микола Михайлович — (21 грудня 1993 — 28 лютого 1994), генерал-полковник; Степашин Сергій Вадимович — (3 березня 1994 — 30 червня 1995), генерал-лейтенант.
Структура центрального апарату Управління контррозвідувальних операцій; Управління з контррозвідувального забезпечення стратегічних об'єктів; Управління військової контррозвідки; Управління економічної контррозвідки; Управління по боротьбі з тероризмом; Інформаційно-аналітичне управління; Оперативно-пошукове управління; Організаційно-інспекторської управління; Управління оперативно-технічних заходів; Управління науково-технічного забезпечення; Управління кадрів; Управління власної безпеки; Секретаріат; Договірно-правове управління; Управління реєстрації та архівних фондів; Управління шифрувальної і спеціального зв'язку (з липня 1994 р); Центр громадських зв'язків; Управління матеріально-технічного забезпечення; Фінансово-економічне управління; Військово-медичне управління; Військово-будівельне управління.
Див. також Департамент контррозвідки Служби безпеки України
Примітки
Джерела
Посилання История ФСБ