«Україна проти Російської Федерації (щодо застосування МКБФТ та МКЛРД)» () — міжнародно-правовий спір розглянутий Міжнародним судом ООН на підставі скарги України, поданої 16 січня 2017 року.

Україна звинувачувала Російську Федерацію у порушенні зобов'язань за двома міжнародними договорами: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ); Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД).

Справа стосувалася звинувачень у фінансуванні Російською Федерацією збройних груп, які діяли на сході України з 2014 року, а також у порушенні прав етнічних українців і кримських татар у Криму під час російської збройної агресії проти України.

За МКБФТ Україна стверджувала, що Російська Федерація фінансувала терористичні акти в окремих районах Донецької області, зокрема збиття літака рейсу MH17, обстріли Маріуполя (2015) та Краматорська (2015), та не вжила заходів для запобігання цих злочинів. За МКЛРД Україна стверджувала, що РФ здійснювала політику расової дискримінації щодо кримських татар і етнічних українців у окупованому Криму, включно із забороною Меджлісу та обмеженням освіти українською мовою.

31 січня 2024 року Суд ухвалив рішення по суті й частково задовольнив вимоги України. Він визнав, що РФ порушила свої зобов'язання за МКЛРД у зв'язку з обмеженням освіти українською мовою в Криму (статей 2, п. 1 (а) та 5 (e) (v)). Водночас Суд не підтвердив інші звинувачення у расовій дискримінації через недостатність доказів. Також Суд встановив, що РФ порушила свої зобов'язання за МКБФТ щодо обов'язку співпраці у кримінальному розслідуванні (статті 9 (1)). Інші звинувачення у фінансуванні тероризму Суд відхилив з тієї ж підстави — через недостатність доказів. Суд також не присудив компенсації, оскільки встановлені порушення не мали економічного виміру або стосувалися процедурних зобов'язань.

Це було перше в історії рішення Міжнародного суду ООН щодо тлумачення і застосування Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Суть Повна офіційна назва позову англійською: .

Не існує міжнародного суду з юрисдикцією щодо порушення Статуту ООН, вчиненого РФ під час її вторгнення в Україну у 2014 році, і також міжнародного суду з юрисдикцією щодо злочину агресії, вчиненого російськими керівниками в Україні. Міжнародний Суд ООН (МС ООН) розглядає лише «правові спори» між державами – членами ООН, учасниками Статуту МС ООН. Суд ООН розглядає питання за згодою обох сторін і лише зобов'язання, які сторони добровільно на себе взяли. У компетенції МС ООН — встановити, чи порушувала держава-відповідач (РФ) певні міжнародні конвенції, ратифіковані державами-учасницями спору. Позов України охопив дві конвенції: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Обидві ратифіковані Росією та Україною — це включає зобов'язання та згоду і Суд ООН може ухвалювати рішення, не питаючи згоди РФ. Поняття «агресія» у цих конвенціях відсутнє, тож Україна не просить визнати Росію державою-агресором тощо.

Слухання розпочались 6 березня 2017 року.

За повідомленням російських інформаційних агенцій прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва визнає рішення міжнародного суду по цій справі.

Підготовка позову Влітку 2014 року МЗС України офіційно повідомило РФ про порушення обох конвенцій. Упродовж 2014—2016 років МЗС України надіслало РФ понад 80 дипломатичних нот, Україна провела сім раундів переговорів щодо фактів порушень та їх кваліфікації за конвенціями. За результатами цих зусиль, Україна дійшла до висновку про неможливість вирішити спір шляхом переговорів (досудовими засобами).

У 2015 році президент РФ Путін В. підписав закон, згідно з яким рішення міжнародних судів Конституційний суд РФ може визнавати необов'язковими до виконання, якщо ті суперечать Конституції РФ, яку змінили 21 березня 2014 року.

Під час підготовки матеріалів до суду українською стороною було опитано 1400 потерпілих, 2000 свідків, проведено 1800 судових експертиз і здобуто 100 000 одиниць речових доказів, у тому числі зразки зброї та військової техніки виробництва Російської Федерації, захоплені українською армією під час боїв.

Позов налічує 800 томів матеріалів, з них 300 томів під грифом «таємно» і «цілком таємно».

Звинувачення

Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України. До найтрагічніших терористичних атак російських маріонеток слід віднести: збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17, обстріли жилих районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи, смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, беручи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на тимчасово окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Починаючи з незаконного «референдуму», проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною Асамблеєю ООН, і проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови.

Однак, міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що українська сторона має намір доповнювати свій позов у Міжнародний суд ООН новими фактами порушення Росією прав людини. Зокрема, постійний представник України при ООН Володимир Єльченко зазначив, що позов може бути доповнений звинуваченнями у скоєнні військових злочинів — знищенні цивільних об'єктів критичної інфраструктури міста Авдіївка в січні-лютому 2017 року.

Слухання Судді 14 чинних суддів МС ООН і 2 судді ad hoc: від України — Фаусто Покар, від РФ — Скотніков Лєонід (2017—19), Тузмухамєдов Бахтіяр (2019—24).

Суд ООН складається з 15 суддів, однак оскільки Україна не має у складі Суду своїх громадян і в слуханнях не бере участь громадянин РФ чинний віцеголова МС ООН , який заявив самовідвід, то обидві сторони скористалися правом призначити спеціально для слухань цієї справи по одному додатковому судді — судді ad hoc. Україна обрала італійського юриста та РФ обрала російського юриста . Таким чином, рішення ухвалювали 16 суддів.

Представники сторін

У МС ООН держави представляють міністерства закордонних справ. Україну представили У 2017 році агенти УкраїниОлена Зеркаль — очолила українську делегацію заступник Міністра закордонних справ; Всеволод Ченцов, співагент, директор Департаменту Європейського Союзу МЗС. Радники та адвокати України: п. Гарольд Хонджу Кох (Harold Hongju Koh), п. Марні Л. Чік (Marney Cheek), п. Джонатан Гімблетт (Jonathan Gimblett), п. Девід М. Сіонтс (David M. Zionts). Також до складу увійшли — заступник Генерального прокурора Євгеній Єнін, керівник Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента Ігор Жовква, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко та начальник Апарату Голови Служби безпеки України Олександр Ткачук.

У 2019 році агенти УкраїниОлена Зеркаль, заступник Міністра закордонних справ України, як агент; Всевелод Ченцов, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Нідерланди, як співагент. Радники та адвокати України: Пан Гарольд Хонджу Кох (Harold Hongju Koh), професор міжнародного права, член колегії адвокатів Нью-Йорка та округу Колумбія; Пан Жан Марк Тувенен (Jean Marc Thouvenin), професор Університету Парижа Нантер, Генеральний секретар Гаазької академії міжнародного права; Пані Марні Л. Чік (Marney L. Cheek), Covington & Burling LLP, член колегії адвокатів округу Колумбія; Пан Джонатан Гімблетт (Jonathan Gimblett), Covington & Burling LLP, член колегії адвокатів округу Колумбія та Вірджинія; Пан Девід М. Сіонтс (David M. Zionts), Covington & Burling LLP, член колегії адвокатів Верховного суду США та округу Колумбія. У 2019 році делегацію України склали 27 осіб.

З травня 2022 року Антон Кориневич — агент України, посол з особливих доручень МЗС; Оксана Золотарьова — співагент України, директор Департаменту міжнародного права МЗС. У процесі беруть участь адвокати з американської фірми «Ковінгтон і Берлінг» (), ця фірма спеціалізується на комерційному арбітражі, у її юристів відсутній досвід у процесах з міжнародного публічного права.

Російську Федерацію представили У 2017 році агенти РФ  — очільник делегації, директор Правового департаменту МЗС РФ, суддя ППТС і суддя МТМП з 1 жовтня 2017; Лукьянцев Грігорій Є., заступник директора департаменту МЗС РФ; Рогачьов Ілья І., директор департаменту МЗС РФ. Радники та адвокати РФ: Матіас Форто (Mathias Forteau), Семюель Вордсворт (Samuel Wordsworth), (Andreas Zimmermann). У 2017 році до складу російської делегації в Суді увійшли понад 30 осіб. У тому числі іноземні та російські консультанти, представники МЗС РФ, Міноборони та інших федеральних відомствТАРС, 6 березня 2017.Коммерсант: Украина хочет отсудить у России имидж, 3 бер. 2017. Украина и Россия отчитались перед Гаагой, 9 бер. 2017..

У 2019 році агенти РФ Лобач Дмітрій — очільник делегації, посол з особливих доручень МЗС РФ; Лукьянцев Грігорій Є., заступник директора департаменту МЗС РФ. Радники та адвокати РФ: п. Матіас Форто (Mathias Forteau), професор Університету Париж Нантер, у складі (2023—27); п.  (Alain Pellet), почесний професор Університету Париж Нантер, колишній голова Комісії міжнародного права, член Міжнародного інституту прав, (до 23 лютого 2022); п. Семюель Вордсворт (Samuel Wordsworth), QC, член Англійської колегії адвокатів, член Паризької колегії адвокатів, Судової палати Ессекса, адвокат РФ у справах «Україна проти Росії» щодо «прав прибережної держави у Чорному й Азовському морях та у Керченській протоці» (поч. 2016) та щодо «затримання кораблів та військовослужбовців ВМС України» (поч. 2019) за Конвенцією ООН з морського права у МТМП та Арбітражі ППТС; п.  (Andreas Zimmermann), магістр права (Гарвардський університет), професор міжнародного права Потсдамського університету, директор Потсдамського центру прав людини, член Постійної палати третейського суду та Комітету з прав людини. У 2019 році делегацію РФ склали 40 осіб.

У 2023 році агенти РФ Кузьмін Геннадій В., посол зі спецдоручень МЗС РФ, відповідальний за питання Міжнародного суду ООН; , російський посол у Нідерландах; Заболоцька Марія заступниця представника РФ в ООН. Радники та адвокати РФ: Хаді Азарі (Hadi Azari), Свейнстон Міхаель (Swainston Michael), Жан-Шарль Чікая (Jean-Charles Tchikaya), Удовічєнко Кірілл, Сієнхо Йі (Sienho Yee). Жан-Батіст Мерлен (Jean-Baptiste Merlin) доктор юридичних наук, Тесса Барсак (Tessa Barsac) консультант з міжнародного права, Шон Огей (Sean Aughey) адвокат, інш. Адвокатська компанія РФ «МЗС та партнери», інші.

Хід провадження 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН.

6—9 березня 2017 року відбулися перші слухання у справі — з питань попередньої юрисдикції та щодо застосування запобіжних заходів.

19 квітня 2017 року Суд ухвалив рішення про застосування запобіжних заходів, обов'язкових для виконання. Відмова держави дотримуватись таких заходів розцінюється як порушення міжнародного права.

12 червня 2018 року Україна подала свій письмовий меморандум по суті справи.

3—7 червня 2019 року відбулися публічні слухання щодо заперечень РФ проти юрисдикції Суду.