О́тто Оберма́єр (також рідше згадують його повне ім'я Отто Гуго Франц Обермаєр, ; 13 лютого 1843, Шпандау, Королівство Пруссія — 20 серпня 1873, Берлін, Німецька імперія) — німецький лікар, мікробіолог, патоморфолог, паразитолог, якого вважають батьком німецької паразитології і тропічної медицини, що відкрив збудника епідемічного поворотного тифу.
Біографія Народився у сім'ї унтер-офіцера.
Освіта Отримав середню освіту в рідному місті, а згодом вступив до Університету Гумбольдта в Берліні. Під час навчання слухав лекції видатних вчених того часу, зокрема, Рудольфа Вірхова. 1866 року захистив нейроанатомічну дисертацію, присвячену вивченню волокон Пуркіньє ().
Наукова кар'єра Після цього 4 роки пропрацював асистентом у психіатричній клініці професора Вірхова в Шаріте. Тут він працював над проблемою ранніх епідеміологічних досліджень тифу, холери та епідемічного поворотного тифу. У 1868 році він виявив, завдяки його глибоким знанням мікроскопічних методів, збудника епідемічного поворотного тифу (в подальшому Borrelia obermeieri / Borrelia recurrentis) в крові декількох пацієнтів. Про це спостереження Обермаєр повідомив на засіданні Берлінського медичного товариства 26 лютого 1873 року.O. Obermeier: Die Entdeckung von fadenförmigen Gebilden im Blut von Rückfallfieberkranken (1873). Eingeleitet und neu herausgegeben von H. Zeiss (Klassiker der Medizin; Band 31), Leipzig 1926 У протоколі було записано:
Внаслідок існуючого на той час закону, який забороняв більше ніж 2 роки бути на одній й тій посаді, 1 квітня 1873 року його було звільнено з клініки Шаріте. На тоді в Берліні вирувала епідемія холери. Обермаєр хотів виявити збудника, тому проводив наполегливі дослідження, але в непристосованих для цього умовах власної квартири. Через це, ймовірно 16 серпня, він заразився холерним вібріоном і невдовзі захворів. Незважаючи на хворобу він продовжував мікроскопічні дослідження своїх випорожнень аж до самої смерті 20 серпня 1873 року у віці всього 30 років.
На честь його Фердинанд Кон 1875 року запропонував назву збудника епідемічного поворотного тифу Borrelia obermeieri.
Примітки
Джерела J. Pagel (Hrsg.). Biographisches Lexikon hervorragender Ärzte des neunzehnten Jahrhunderts. Berlin 1901 Stefan Winkle. Kulturgeschichte der Seuchen. Düsseldorf/Zürich, 1997. Seite XXVI, 215 und Anmerkung 150, Seite 1142