Генрик Кароль Клеменс Кадий (; 23 травня 1851, Перемишль — 25 жовтня 1912, Львів) — польський професор описової анатомії і патології, ректор Львівського університету (1898—1899). Спричинився до піднесення ветеринарної медицини до рангу університетських дисциплін.
Життєпис Син Людвіка і Климентини. Його брати: Юліуш (помер 1916, радник двору) і Юзеф (лікар)Kronika // Głos Rzeszowski, Nr 53 z 24 grudnia 1916. — S. 5.. Закінчив медичний факультет Віденського університету (1875). У 1878 році став доцентом описової та порівняльної анатомії Ягеллонського університету. Впродовж 1881—1894 років професор нормальної анатомії і гістології, а до 1890 року — патологічної анатомії і загальної патології в Академії ветеринарної медицини у Львові. Був організатором і першим деканом відновленого в 1894 роціJan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — S. 38. ISBN 978-83-7188-964-6 медичного факультету Львівського університету. Від 1894 до 1912 року — професор кафедри нормальної і топографічної анатомії Львівського університету. У 1898—1899 роках ректор Львівського університету. У 1889 році став членом-кореспондентом Польської академії знань у Кракові. У 1894—1895 роках був головою Польського товариства природників ім. Коперника.
Помер 25 жовтня 1912 рокуKronika // Głos Rzeszowski, Nr 44 z 27 października 1912. — S. 4. внаслідок септичного зараження після бальзамування останків померлого Станіслава Бадені. Похований на Личаківському цвинтарі.
Сім'я Дружина — Розалія. Дочка — Ядвіга Квятковська, дружина Яна Єжи — обоє трагічно загинули в грудні 1917 року.
Вшанування пам'яті Його іменем названо вулиці в Перемишлі, Яслі та у Львові (сьогодні вул. Кутова на Погулянці).
Вибрані праці «Kilka przypadków zboczeń układu naczyniowego» (1881) «Ueber die Nothwendigkeit des thierärztlichen Studiums. M. Perles» (Відень 1891) «O naczyniach krwionośnych rdzenia pacierzowego ludzkiego» «Rozwój i działalność c. k. Szkoły Weterynaryi we Lwowie od jej założenia w r. 1881 aż do końca roku szkolnego 1893/4» «O barwieniu ośrodków nerwowych przy pomocy zaprawy (bajcowania) solami metali ciężkich» (1900) «Ueber die Färbung der nervösen Centralorgane nach Beizung mit Salzen schwerer Metalle» (1901) «Metoda barwienia szarej istoty myzgu i rdzenia karminem po zaprawieniu octanem uranowym» (1907)
Примітки
Джерела Stanisław Feliksiak. Słownik biologów polskich. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. — S. 243—244. ISBN 83-01-00656-0