Анні Фішер (; 5 липня 1914 — 10 квітня 1995) — угорська піаністка єврейського походження, одна з перших угорських геніальних піаністів-вундеркіндів.
Біографія
Анні ФішерJean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, "Solo nec plus ultra", Neva Editions, 2015, 50. ISBN 978 2 3505 5192 0. народилася 5 липня 1914 року. Батьки виявили її талант у ранньому віці, коли вона почала грати на фортепіано, почувши гру сусіда за стіною, який був учителем по фортепіано. Анні почала свою музичну кар'єру як обдарована піаністка. У 10 років вона дебютувала з концертом Бетховена № 1 до мажор. Через два роки грала Моцарта і Шумана в Цюриху.
Навчалася у Музичній академії Ференца Ліста, вчилася у Арнольда Секей та Ернст фон Донаньї. У 14 років її незвичайний талант був визнаний.
У 1933 році стала лауреаткою Міжнародного фортепіанного конкурсу імені Ліста в Будапешті. Відтоді молоду піаністку стали запрошувати грати на найбільших концертних майданчиках практично в кожному великому місті Європи.
У 1937 році Анні Фішер одружилася з на 15 років старшим Аладаром Тотом, впливовим критиком і журналістом провідних сучасних угорських газет «Pesti Naplo» і «Nyugat». Він стежив за кар'єрою Фішер і регулярно публікував статті про неї, аж до їхнього весілля.
Під час Другої світової війни Фішер з чоловіком жила у Швеції і лише у 1946 році вони повернулися в Будапешт. Анні Фішер почала викладати у Вищій музичній школі імені Ліста і в 1965 році отримала звання професора. Чоловік став директором Угорського державного оперного театру, і займав це місце до 1956 року. У цей період він докладав усіх зусиль для відродження угорської музичної культури. Анні Фішер в цей час гастролювала країною і світом, даючи велику кількість концертів. Вона була почесною гостею в концертних залах Англії, Нідерландах, Франції, Швейцарії та Японії.
Якщо судити з імен композиторів, то репертуар Анні Фішер не дуже широкий. Вона обмежує себе майже виключно шедеврами класики і романтики. Виняток становлять, мабуть, лише деякі твори Дебюссі і музика її співвітчизника Бела Бартока (Фішер була однією з перших виконавиць його Третього концерту). Особливо вдаються їй твори великої форми — концерти, сонати, варіаційні цикли. Центральне місце в її репертуарі займають твори Моцарта, Бетховена і Шумана, але при цьому вона рівною мірою віртуозно виконує твори Шопена, Шуберта і Брамса.
Починаючи з 1977 року, вона витратила 15 років на роботу в студіях, працюючи над записом всіх сонат Бетховена, — циклу, який так і не випустила за життя. Однак після смерті Анні Фішер багато частин цієї роботи стали доступні слухачам і отримали високу оцінку серед поціновувачів класичної музики.
Померла 10 квітня 1995 року, похована на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті поруч із чоловіком.
Нагороди Серед нагород Фішер — 3 премії Кошута (1949, 1955, 1965 роки). Незадовго до своєї смерті — 10 квітень 1995 року — вона отримала в Будапешті престижну премію за заслуги перед угорської республікою «Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje».
Примітки
Посилання Unofficial Website: Annie Fischer Legendary Pianist (with Biography,Discography,Concertography and Rare Photos) created and managed by Yuan Huang, Dec.2014