Інфлянтське воєводство (), або Лівонське воєводство (), також відоме як Польська Лівонія — самоврядна адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої від часу створення в 1620 році з Венденського воєводства і до першого поділу Польщі в 1772 році. Інфлянтське воєводство було однією з декількох територій Речі Посполитої, керованою спільно Польщею і Литвою.
Інфлянтське воєводство, або, як ще його називали, Інфлянтське герцогство, на підставі законопроєкту Сейму з 1667 року було меншою частиною завойованого Шведською імперією під час польсько-шведської війни в 1621—1625 рр. Лівонського герцогства, яку вдалося вберегти під владою Речі Посполитої. Місцем перебування Інфлянтського воєводи обрано Динебург (нинішній Даугавпілс).
Назва «Інфлянти» походить від спольщеної форми німецької назви Лівонії — «Ліфляндія». Нині ця область відома як Латгалія у складі Латвійської Республіки.Culture and Customs of the Baltic States By Kevin O'Connor; p. 14 ISBN 978-0-313-33125-1
Зигмунт Глогер у своїй монументальній книзі «Історична географія земель Старої Польщі» наводить такий опис Інфлянтського воєводства:
Повіти Венденський повіт
Воєводи Воєводи венденські Юрген фон Фаренсбах Maciej Demblński Krzysztof Słuszka Teodor Doenhoff Йоахім Тарновський Tomasz Sapieha Paweł Sapieha Mikołaj Korft Przecław Leszczyński Alexander Morsztyn Воєводи інфлянтські Jan Teodor Jerzy Płatem Otto Fryderyk Felkierzamb Jan Koss Jędrzej Głębocki Piotr Przebendowski Antoni Morsztyn Wilhelm Płatem Jan Borch Stanisław Brzostowski Jozafat (Jan) Zyberg Gaspar Rogaliński Adam Falkierzamb
Примітки