Луцій Корнелій Малугінен Урітін (Lucius Cornelius Maluginensis Uritinus; ? — близько 453 до н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 459 року до н. е.
Життєпис Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Син Сервія Корнелія Малугінена Косса, консула 485 року до н. е. Про молоді роки нічого невідомо. Також досі не з'ясовано значення агномена «Урітін».
У 459 році до н. е. обрано консулом разом з Квінтом Фабієм Вібуланом. Під час своєї каденції з успіхом воював проти вольсків. Спочатку захищав місто, в той час як Вібулан атакував еквів та вольсків. Після цього захопив місто Анцій, за що отримав від сенату право на тріумф. Після цього разом з колегою запобіг прийняттю закону Терентілія на користь плебсу. Наприкінці каденції разом з Вібуланом здійснив люстр громадян республіки, за яким останніх виявлено 117 319 осіб.
У 449 році до н. е. намагався допомогти й захистити свого двоюрідного брата Марка Корнелія Малугінена, члена колегії децемвірів, під час дебатів у сенаті стосовно скасування колегії й відновлення консулату. Подальша доля невідома.
Родина Марк Корнелій Малугінен, консул 436 року до н. е.
Джерела Тит Лівій, ab urbe condita, III 22-24 Friedrich Münzer: Cornelius 256). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV,1, Stuttgart 1900, Sp. 1405 T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C.–100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland, Ohio 1968, S. 38 f. Karl-Ludwig Elvers: [I 58] C. Maluginensis Uritinus, L.. // Der Neue Pauly. Bd. 3 (1997), Sp. 176.