Гай Цейоній Руфій Альбін (*Gaius Caeionius Rufius Albinus, д/н — після 391) — державний діяч та науковець-інтелектуал часів пізньої Римської імперії.
Життєпис Походив зі знатного роду Цейоніїв Волузіанів. Син Гая Цейонія Руфія Волузіана Лампадія, міського префекта Рима в 365—366 роках, та Цеціни Лоліани. Здобув гарну освіту. Замолоду захопився науковим працями. Водночас розпочав традиційну для аристократів державну кар'єру.
Про посади, які обіймав Альбін відомо замало: знано, що був проконсула в якій провінцій у 380-х роках. У 389 році призначається міським префектом Риму. На цій посаді перебував до 391 року. Підтримував поганську партію, що виступала за збереження поклоніння божествам Риму. При цьому був одружений з християнкою. Подальша доля невідома.
Наукова діяльність Був однією з найосвіченіших постатей пізньої Римської імперії поряд з Амвросієм Медіоланським. Отримав у сучасників прізвисько «Філософ» (дорівнює сучасному «Знавець»). З його доробку нічого не збереглося. У Боеція є згадки про праці Альбіна з геометрії та діалектики.
Згідно з Прісціаном, ймовірно, був також актором праці з історії Риму, що була складена віршами.
Родина Дружина — Антонія або Агріпнія, християнка.
Діти: Руфій Антоній Агріпній Волузіан Цейонія Альбіна
Джерела Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, «Ceionius Rufius Albinus 15», The Prosopography of the Later Roman Empire, volume 1, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0521072336, p. 37-38.