Ле́вицe (Ле́віце; [ˈlɛvitsɛ], [ˈleːvɒ], ) — місто в західній Словаччині.
Населення — близько 33 тис. осіб (31.12.2019).
Історія
Місто Левиці (Leua) вперше згадується у 1156 році, коли Естергомський архієпископ, примас Угорщини, освятив тут костел. У 1165 р. Левиці входили до складу жупи Св. Мартіна (župa Svetog Martina iz Bratke).
У 1313 році вперше згадується замок Левицький Град (Levicki hrad), побудований, за легендою, самим Матушом Чаком, «некоронованим королем» західної та центральної Словаччини (яка в той час входила до складу Угорщини)Словаки іменували його «Паном Вага і Татр» (pán Váhu a Tatier).. У 1313 р. каштеляном Левицького Граду був Імре Бечеі (Imrich Bečej, Emericus de Beche), а в 1318-21 рр. — Юліус з Топольчанок. По смерті Матуша Чака у 1321 році, каштелян Юліус здав замок угорському королю Карлу-Роберту.
У 1544 р. міські квартали Левиць спалили турки, але взяти замок вони не змогли. У 1558 році інший легендарний угорець — капітан Іштван Добо, герой Егера — перебудував фортецю, яка потім понад сто років успішно відбивала численні удари турків. У 1663 році туркам вдалося захопити фортецю, але вони утримували її недовго: в 1664 році, у битві біля стін Левицької фортеці, турецька армія була вщент розбита угорською армією під командуванням Іштвана Кохарі IКоли Іштван Кохарі загинув у бою, — командування прийняв генерал Жан Луї де Суші (французький емігрант-гугенот), довершивший розгром турків.. До 1685 році відноситься остання турецька спроба опанувати Левицьким Градом.
Із 17 вересня по 31 жовтня 1709 р. Левицький Град утримували у своїх руках угорські та словацькі куруци, повсталі проти тиранії Габсбургів. А бувши змушені покинути замок, куруци підірвали його. Відтоді Левицький Град не відновлювали з руїн.
Після розпаду Австро-Угорщини Левиці відійшли до ЧехословаччиниСпочатку, згідно з буквою і духом Піттсбурзького угоди, знову створена держава іменувалась Чехословаччиною., що було підтверджено Тріанонською угодою 1920 року. У 1938—1945 рр. Левиці — в складі Угорщини. Потім — у складі ЧСР, ЧССР, ЧСФР… З 1993 року Левиці — важливий промисловий центр Західної Словаччини.
Населення
Пам'ятки Фортеця Левицький Град Тековський музей Костел св. Михайла Синагога
Річки Через місто протікають дві річки: Подлужанка () і Перець (). Причому, протікають вони перетинаючись і не змішуючись. У місці перетину Перець йде під землю, протікаючи під річищем Подлужанки.
Транспорт У місті знаходяться залізничний та автобусний вокзали.
Місто-побратим Ртищево, Росія
Див. також Теково
Бібліографія Alt Ernest, Bába Eugen, Huljak Ladislav Dejiny levickej nemocnice (1885—1985). — Levice, 1985. Bertényi I., Diószegi I., Horváth J., Kalmar J., Szabó P. Királyok Könyve. Magyarország és Erdély királyai, királynői, fejedelmei és kormányzói. — Budapest, 2004. Györffy György István király és műve. — Budapest, 1983. Hóman B., Szekfű G. Magyar Történet. — Budapest, 1935. Kristó Gyula Csák Máté. — Budapest, 1986. Kučera Matúš Cesta dejinami: Stredoveké Slovensko. — Bratislava, 2002. Pór Antal Trencsényi Csák Máté. — Budapest, 1888. Szilágyi Sándor A magyar nemzet története. — Budapest. Tinódi Sebestyén Szitnya, Léva, Csábrág, és Murán várának megvevése (1549).
Примітки
Посилання
Фортеця Левіце