Генріх Моріц фон Баттенберг (; 5 жовтня 1858, Мілан, Італія — 20 січня 1896, Сьєрра-Леоне) — німецький принц з династії Баттенбергів.

Молодість Генріх народився 5 жовтня 1858 року в Мілані. Він став третім сином принца Александра Гессен-Дармштадтського та графині Юлії Гауке, чий шлюб був морганічним, оскільки Юлія не розглядалася власне дружиною принцу правлячої династії, будучи тільки графинею. Таким чином, в момент свого народження, Генріх не міг взяти ім'я свого батька і тому був названий як граф Генріх Моріц Баттенберг. Коли ж мати Генріха стала принцесою, її син успадкував її титул і теж став принцом. Щоправда прав на успадкування трону Гессе в Генріха не було.

Принц Генріх отримав військову освіту та пройшовши комісію став лейтенантом 1 полку рейнських гусар прусської армії. Він служив у прусському корпусі та був почесним полковником 1-го піхотного полку Болгарії, де його брат Александр був принцом.

Одруження Через їхній тісний зв'язок з герцогським домом Гессе, Баттенберги увійшли у тісний контакт з багатьма правлячими родами Європи, в тому числі британського королівського дому. Старший брат Генріха — Луї Баттенберг одружився з принцесою Вікторією Гессен-Рейнською.

У 1884 році принц Генріх заявив про заручини з принцесою Беатрисою, п'ятою та наймолодшою дочкою королеви Вікторії та принца-консорта Альберта. Королева дала свою згоду на шлюб тільки за умови, що подружжя житиме в Британії. Офіційно про шлюб повідомили 27 січня 1885 року. 22 липня 1885 року королева возвела принца Генріха в лицарі та дарувала йому титул Вашої Королівської Високості, щоби урівняти їх з дружиною. Але цим титулом Генріх користувався лише в Об'єднанному Королівстві, а в Німецькій імперії все ще користувався звертанням до себе «Вашої Високості». Генріх та Беатриса повінчалися в Церкві Святого Мілдрена у Віппінгемі, поблизу Осборна 23 липня 1885 року. В той же день Генріх був визнаний британським підданим та увійшов до складу палати лордів. Королева також вручила зятю Орден Підв'язки і призначила членом Таємної ради Великої Британії. Генріх став полковником британської армії, а також комендантом замку Керісбрук і губернатором острову Вайт. У принца та принцеси було четверо дітей.

Останні роки В листопаді 1895 року Генріх переконав королеву Вікторію, щоб та позволила йому поїхати в Африку та воювати у війні в Ашанті. Він служив військовим секретарем головнокомандувача британських військ, генерала Френсіса Скотта. Він захворів на малярію, коли експедиція знаходилась вже в 30 милях від Кумасі і згодом помер на борту крейсера HMS Blonde, пропливаючого вздовж берегів Сьєрра-Леоне. Похорони відбулися 5 лютого 1896 року в тій же самій Церкві Святого Мілдрета на острові Вайт. Там же в серпні 1945 року була похована його дружина.

Титули 5 жовтня 1858 — 21 грудня 1858: Його Славна Величність граф Генріх Баттенберг 21 грудня 1858 — 22 липня 1885: Його Світлість принц Генріх Баттенберг 22 липня 1858 — 20 січня 1896: Його Королівська Величність принц Генріх Баттенберг

Нагороди

Велике герцогство Гессен

Орден Філіппа Великодушного, великий хрест з мечами (18 травня 1875) Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (23 квітня 1885)

Британська імперія

Орден Підв'язки (23 липня 1885) Медаль Золотого ювілею королеви Вікторії (1887) Член Таємної ради (20 листопада 1894)

Третє Болгарське царство

Орден «Святий Олександр», великий хрест Пам'ятна медаль визволення Болгарії

Інші країни

Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Вендської корони, великий хрест із золотою короною (Мекленбург) Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія) Орден «Османіє» 1-го класу (Османська імперія) Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство) Орден Червоного орла, великий хрест (Королівство Пруссія) Орден Зірки Румунії, великий хрест Орден Таковського хреста, великий хрест (Королівство Сербія)

Генеалогія

Примітки