Олекса́ндр Олексі́йович Ковша́р ( , Конотоп — 2001) — український бандурист. Дід діджея та саунд-продюсера Михайла Вітюка.
Життєпис Олександр Ковшар народився в Конотопі в родині шевця. Закінчив церковно-приходську школу, а потім вищу початкову.
1925 року навчався грі на бандурі в А. Г. Марути, від якого успадкував свій початковий репертуар. Також навчався у віртуоза гри на бандурі і майстра з виготовлення бандур М. Д. Шуляка, у якого придбав свій перший інструмент.
Далі вдосконалював гру на бандурі самостійно.
Свої виступи розпочав 1923 року, а вже 1926—1927 року разом зі своїм старшим братом, а також з А. Г. Марутою та С. Д. Нечипоренком організував ансамбль бандуристів при Конотопському відділі народної освіти.
Також удосконалював майстерність з П. П. Кононенком, який з 1928 року працював у Конотопі.
Був учасником міської капели «Відродження», з якою брав участь у численних концертах.
1971 року разом зі своїм вчителем Андріяном Марутою грав на могилі Тараса Шевченка в Каневі.
1989 року виступив з ювілейною програмою на честь 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.
1990 року був учасником з'їзду кобзарів та лірників, що відбувся у Києві.
Працював на Конотопському паровозоремонтному заводі.
Репертуар «Сумщино, моя батьківщино» «Край села над ровом» українські народні пісні: «Ішов козак дорогою» «А всі гори зелененькі» «А ще сонце не заходило» балади, твори на слова Т. Г. Шевченка.
Посилання Ковшар Олександр Олексійович / Б. М. Жеплинський esu.com.ua Коротка історія кобзарства в Україні / Жеплинський Богдан Михайлович. — Вид. «Край», 2000. — С. 125
Конотопський кобзар Олександр Ковшар / Дубравін В. В. // Народна творчість та етнографія. — К.: Наукова думка, 1998. — С. 105—108. В рокотанні-риданні бандур. — К.: МАУП, 2006. — с. 353. Кобзарське мистецтво Сумщини / Стрілець Т., Чернушенко В. С. 164. Жеплинський Б. Ковшар Олександр Олексійович // ІМФЕ УМЕ, К.: 2008, Т. 2. — С.456 Лисий І. Кобзарство Конотопщини // НТЕ, № 3 (241), травень-червень, 1993. — с.59-62