Беневенто () — футбольний клуб з Італії з однойменного міста. У сезоні 2016-17 виступав в Серії B і за його результатами вперше в історії вийшов в елітний дивізіон, з якого, утім, вибув за результатами першого ж сезону.
Домашні матчі проводять на міському стадіоні Чиро Вігоріто з моменту його відкриття в 1979 році. Футболісти Беневенто відомі у всій Італії як «відьми», оскільки саме місто відоме як «місто відьом» через релігійні обряди язичників, які проводилися лангобардами вздовж річки Сабато.
Історія
Від заснування до вісімдесятих років Футбол у місті Беневенто зародився у вересні 1929 року. Перша футбольна команда була створена 6 вересня під назвою Società Sportiva Littorio Benevento, яка почала грати на полі Санта-Марія-дельї-Анджелі (тоді він називався Меомартіні), створеного доном Франческо Мінок'єю з допомогою футболістів, які проживали у місті Беневенто. Новий клуб взяв участь у турнірі Третього регіонального дивізіону (Terza Divisione Regionale). За перші десять років клуб виграв чемпіонати Третьої, Другої та Першої Категорії, а потім, в сезоні 1934–35 вперше взяв участь в національному чемпіонаті — в Серії C, де під керівництвом угорця Арманда Халмоша вони провели непоганий сезон, зайнявши 5 місце у своїй групі. Три роки потому, в сезоні 1938–39, клуб переміг у «Targa Capocci» (турнір, в якому взяло участь 22 команд), вигравши у фіналі у «Скафатезе» з рахунком 5:1.
У повоєнний період команда була перейменована в Associazione Calcio Benevento і провела хороший сезон в Серії C 1945/46, завоювавши путівку в Серію B, але відмовилася через фінансові проблеми. У наступні сезони команда продовжувала бути серед лідерів, але більше не отримувала права на підвищення у класі.
На початку п'ятдесятих років клуб очолив легендарний Оронцо Пульєзе. Однак незабаром команда була розформована через фінансові проблеми. Після банкрутства найстарішої і головної команди міста, 1953 року її місце зайняв другий клуб міста — аматорська команда «Сан-Віто» (), що, через сім років також вийшла до Серії C і незабаром об'єдналась з клубом Società Sportiva Benevento. Після вдалого сезону у Серії С в сезоні 1960/61 років, зайнявши четверте місце, клуб вилетів в Серію D за підсумками сезону 1961/62 років, де і грали протягом наступних трьох років.
В 1965 році, після вильоту команди з Серії D, відбувається злиття з командою Flame Sannita і з'являється команда Polisportiva Benevento, яка 1967 року виходить назад у четвертий за рівнем дивізіон. Після восьми сезонів поспіль в Серії D, в 1974 році клуб повернувся в Серію C. Під головуванням нового президента Антоніо Боччіно клуб зайняв четверте місце у своїй групі і в сезоні 1974/75 років, а наступного сезону — друге місце. У наступному році «Беневенто» зіграло у п'ятому розіграші Англо-італійського кубка, міжнародного турніру, в якому грали англійські і італійські клуби навесні 1976 року. Проте «Беневенто» не змогло вийти з групи.
В чемпіонаті в сезоні 1976/77 років клуб знову зайняв достатньо високе шосте місце. У сезоні 1978/79 років, у зв'язку з реструктуризацією Серії C, клуб почав виступати в новоствореній Серії С1 під назвою Società Sportiva Calcio Benevento, а наступного року було урочисте відкриття стадіону «Санта-Коломба». Під головуванням нового президента Ернесто Маццоні, отримуючи допомогу тільки від місцевих підприємців, «Беневенто» протягом дев'яти сезонів безперервно грало у Серії C1. Найвищими результатами були п'яте місце у своїй групі під керівництвом Гастоне Біна у сезоні 1981/82 років і шосте місце з тренером Франческо Лігуорі у сезоні 1983/84 років.. У 1986 році команда зайняла 16-те місце і мала вилетіти до Серії С2, проте через зняття клубу «Карасано» залишилась у дивізіоні, але вже на наступний рік клуб зайняв знову 16 місце і цього разу вже опустився до Серії С2.
Протягом двох сезонів у четвертому дивізіоні під керівництвом Маурісіо Сімонато клуб займав 11 і 14-ті місця відповідно. Проте після другого сезону через несплату внесків (замість 400 мільйонів, які необхідно було сплатити FIGC, було сплачено лише 320 млн, і таким чином через недоплату у розмірі 80 мільйонів), «Беневенто» був змушений відмовитися від професійного футболу. і продовжив виступи в регіональному аматорському чемпіонаті — Campionato Interregionale.
Дев'яності роки У сезоні 1990-91 роках команда змінила свою назву на Sporting FC Benevento. Назва нової команди була обрана уболівальниками в результаті телефонного опитування. На пост президента був призначений Маріо Пека. Свою групу аматорського чемпіонату команда виграла, але в плей-оф за право виходу у вищий дивізіон програла клубу «Юве Стабія», який переміг в іншій групі. Після поразки команда була взята під опіку групою неаполітанських підприємців, які після одного семестру, з огляду на загальне невдоволення і ворожість вболівальників передали клуб сім'ї Котронео. Новий президент Маріо Котронео створив конкурентноздатну команду напередодні початку сезону 1993/94 років, призначивши досвідченого тренера Луїджі Бокколіні, а в атаці зіграла грізна пара нападників Нікола Д'Оттавіо і Сільвіо Паолуччі, які до того пограли навіть у Серії А і для аматорського турніру були справжніми зірками і з легкістю допомогли виграти свою групу у дивізіоні.
З поверненням у професійну лігу команда відразу завоювала третє місце у своїй групі Серії С2, що дало путівку в плей-оф за право виходу в Серію С1. Проте команда Бокколіні відразу ж у півфіналі вилетіла від «Савойї» (0:2 і 3:3). У наступному сезоні команда виступала значно гірше і лише в останньому матчі змогла врятуватись від вильоту, обігравши одного з лідерів дивізіону «Фрозіноне» з рахунком 1:0, чим позбавили канарок першого місця і можливості вийти у Серію С1. Наступні два сезони «Беневенто» незмінно виходив у плей-оф, але обидва рази зазнавав поразки. У сезоні 1996/97 років «відьми» під керівництвом Массімо Сілви поступились у чемпіонаті першим місцем клубу «Баттіпальєзе», який і вийшов у Серію С1. А зайнявший друге місце у Серії С2. «Беневенто» змушене було грати в плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» у півфіналі (0:0 і 2:0), клуб поступився у фіналі «Туррісу» (0:2).
У наступному сезоні «Беневенто» знову не змогло виграти свою групу і треба було продовжувати боротьбу у плей-оф. Як і рік тому, «відьми» пройшли до півфіналу, обігравши клуб «Сора» (дві перемоги з рахунком 1:0) і поступилася у фіналі: на нейтральному полі в Лечче клуб зазнав поразки від «Кротоне» з рахунком 1:2.
У сезоні 1998/99 років команда, на чолі з новим тренером Франческо Деллісанті після невпевненого старту змогла піднятися в таблиці і завершити сезон на четвертому місці, у зоні плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» (2:1 і 1:1) «Беневенто» третій рік поспіль пробилось у фінал. 13 червня 1999 року, на стадіоні «Віа дель Маре» в Лечче, команда перемогла «Мессіну» і таки змогла вийти в Серію C1.
В Серії C1 «Беневенто» провело шість чемпіонатів поспіль, причому в перших двох сезонах «відьми» рятувались від вильоту лише в останньому турі (у сезоні 1999/00 років вони пермогли «Ареццо» з рахунком 2:1; а у сезоні 2000/01 років — врятувались завдяки перемозі над клубом «Фіделіс Андрія» з тим же рахунком 2:1).
Двотисячні В сезоні 2001/02 років клуб взагалі врятувався лише в серії плей-аут проти «Ночеріно» (1:0 і 0:1). У наступному році «Беневенто» завершив сезон в середині турнірної таблиці, а в сезоні 2003/04 років команда зайняла п'яте місце й отримала право зіграти в плей-оф за вихід у Серію В. У півфіналі, вигравши перший матч з рахунком 1:0 у «Кротоне», «Беневенто» програв другий матч з рахунком 3:1 і не вийшов у фінал.
У сезоні 2004/05 років клуб зайняв сьоме місце, проте через фінансові проблеми команда була понижена до Серії С2.
Влітку 2005 року була створена нова команда Benevento Calcio на чолі з підприємцем Олдером Тескарі. У березні 2006 року після стрімкого падіння команди в турнірній таблиці і відставання від зони плей-оф, до керма клубу приходять брати Чиро й Оресте Вігоріто. «Беневенто» під їх керівництвом у тому сезоні займає високе четверте місце, але у півфіналі плей-оф вилітає від «Сансовіно». У наступному сезоні команда під керівництвом тренера Даніло Піледжі і його наступника Джанні Сімонеллі лише на одне очко відстало від лідера групи клубу «Сорренто», через що знову було змушене грати у плей-оф. Там, після проходження у півфіналі клубу «Монопол», «Беневенто» у фінальному поєдинку за право повернення в Серію C1 поступилося «Потенці» (0:1 і 1:1).
У сезоні 2007/08 років команда Сімонеллі легко виграє свою групу чемпіонату й повертається напряму в Серію C1. У цьому ж сезоні «Беневенто», вперше в своїй історії вийшло у фінал Кубка Італії Серії С, де зазнало розгромної поразки 0:5 від клубу «Бассано Віртус» в першому матчі (1:1 у матчі-відповіді не змогли виправити результат).
Напередодні початку сезону 2008/09 років Серія С1 біла перейменована в Легу Про Пріма Дивізіоне, де «відьми» до останнього туру боролись за перемогу з клубом «Галліполі», але поступились їм двома очками. У плей-оф пройшовши в півфіналі «Фоджу» (0:0 і 2:2), «Беневенто» непогано зіграло і першу домашню гру з «Кротоне», привізши з виїзду результативну нічию 1:1. Але у домашній грі «Беневенто» поступилось з рахунком 0:1 клубу з Калабрії і не змогло вперше у своїй історії вийти в Серію В.
Сезон 2009/10 років видався для клубу не таким вдалим, через що розпочалась тренерська «чехарда»: Леонардо Акорі спочатку був звільнений і замінений на Андреа Камплоне, але через чотири дні повернувся на свою посаду. В останній місяць сезону клуб здобув десять очок, завдяки яким обійшов «Лумеццане» в боротьбі за п'яте місце, яке давало путівку в плей-оф. Проте і цього разу клуб не зміг виграти подібний турнір, програвши у півфіналі «Варезе» (2:2 і 1:2).
Наш час Напередодні початку сезону 2010/11 років клуб очолив Агатіно Куттоне. Після того, як команда набрала лише 4 очки в трьох матчах, «Беневенто» мав безпрограшну серію з результатом в сім перемог і три нічиї, яка дозволила йому вийти на друге місце. Останні три матчі першого кола, однак, вийшли провальними і Куттоне був звільнений, коли його команда відставала від лідера групи «Ночеріни» на сім очок. Новий тренер Джузеппе Гальдеризі не зумів покращити результат і чемпіонат так і завершився для «Беневенто» на другому місці, відстаючи на одинадцять очок від лідера. Як і минулого сезону команда не змогла пройти плей-оф, поступившись у півфіналі «Юве Стабії» (0:1 і 1:1). Крім цього той сезон був затьмарений смертю директора клубу Чиро Вігоріто, 26 жовтня 2010 року. Вже 2 листопада, всього через сім днів після смерті, стадіон клубу «Санта Коломба» був перейменований на «Стадіо Чиро Вігоріто».
Сезон 2011/12 років «Беневенто» вперше в своїй історії розпочало зі штрафних очок (шість очок, які потім скоротили до двох). На посаду тренера повернувся Джованні Сімонеллі, який після 15-го туру був замінений на Кармело Імбріані. «Беневенто» завершило сезон на шостому місці, втративши таким чином можливість взяти участь в плей-оф.
Під час передсезонних зборів напередодні початку сезону 2012/13 років, тренер Імбріані відмовився від посади за станом здоров'я, поступившись місцем своєму заступнику Хорхе Мартінесу. У світлі незадовільних результатів (три перемоги і чотири поразки) Хорхе був відправлений у відставку. Новим тренером став Гвідо Уголотті, який опустив команду в зону плей-аут, після чого також був звільнений і йому на зміну прийшов колишній тренер «Емполі» Гвідо Карбоні. Програвши 0:2 «Пізі» в передостанній тур чемпіонату, «Беневенто» і на цей рік не пробився до зони плей-оф.
Сезон 2013/14 років для Гвідо Карбоні розпочався зі завдання вийти до плей-оф, але сезон виявився невдалим і 20 січня 2014 року Гвідо був звільнений. Фатальною стала домашня поразка від «Лечче» (0:2). Новим тренером став Фабіо Бріні, який вивів «Беневенто» до плей-оф, після завершення сезону на 7-му місці. 11 травня 2014 року «відьми» проходять «Катандзаро» у чвертьфіналі (2:1). У півфіналі 18 травня 2014 року «Беневенто» поступилось вдома «Лечче» з рахунком 0:2.