Скальник () — лемківське село в Польщі, у гміні Новий Змигород Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Лежить у верхів'ях річки Віслока на північних схилах Низьких Бескидів.
Знаходиться за 6 км до центру гміни села Новий Змигород, 21 км до повітового центру Ясло і 64 км до воєводського центру Ряшева.
Історія Заснування парафії у Скальнику пов'язують з місією Кирила і Мефодія у 863 р., також із ними пов'язують ікону Матері Божої Скальницької. Перша церква була збудована з модрини, стояла в оточенні тисячолітніх дубів, з яких один зберігся досі. Скальницьким шляхом в Угорщину здійснював місію в 984 р. празький єпископ святий Войцех. Парафію згадує Ян Длугош в 1470 р. Перша відома візитація парафії Скальник відбулася в 1565—1570 рр., до неї належали також Дошниця і Березова. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує 2,5 селянських ланів, 2 коморники без тяглової худоби і тартак.
У 1939 р. було з 340 жителів села — 110 українців і 230 поляківКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110..
До 1945 р. греко-католики села належали до парафії Дошниця Дуклянського деканату, до якої також входили Галбів, Явір'я, Березова і Кути. Метричні книги провадились від 1784 рШематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 61-62.
У 1945 році частину українців було переселено на схід України, а решту (5 осіб) в 1947 році між 25 і 31 травня в результаті операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі ПольщіАкція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443., на їх місце були поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Джерела