Лу́цій Вале́рій Поті́т (; IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, начальник кінноти 331 року до н. е.

Біографія Походив з патриціанського роду Валеріїв, був сином Гая Валерія Потіта, військового трибуна з консульською владою (консулярного трибуна) 370 року до н. е., братом Гая Валерія Потіта Флакка, консула 331 року до н. е.

331 року до н. е. його призначив своїм заступником — начальником кінноти обраний диктатором для релігійного дійства — забивання цвяха в храмі Юпітера () Гней Квінкцій Капітолін. Диктаторство відбулось через виникнення в Римі незрозумілої хвороби, яка призвела до загибелі багатьох громадян. У її виникненні і поширенні звинуватили гіпотетичну змову римських матрон, про яку доповіла одна рабиня, що начебто поширювали в місті отруту. Внаслідок цього було звинувачено 170 матрон, а ще велика невідома кількість їх наклала на себе руки. Через це було вирішено, що для припинення хвороби має бути проведений відповідний храмовий ритуал, що й здійснили Гней Квінкцій і Луцій Валерій.

З того часу про подальшу долю Луція Валерія Потіта відомостей немає.

Джерела Тит Лівій, Ab Urbe Condita Libri, VIII, 18.