Атанасій Фальковський (; 1736, Луцьк — після 1818) — церковний діяч, ієромонах-василіянин, передостанній протоархимандрит Василіянського Чину (1793–1802) перед його скасуванням в Російській імперії.
Життєпис Походив з Луцька. Син Станіслава і Олександри (до шлюбу Домбровська). До василіян вступив у Литовську провінціюMeletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum… — P. 294.. Вічні обіти склав 1763 року в Битенському монастиріWołyniak. Siedziba bazylianów w Torokaniach. — Kraków 1906. — S. 32. . Богословські студії продовжив у Римі в Папській Урбаніанській колегії Пропаганди Віри (прийнятий 21 вересня 1772 року)Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 123.. Наступного року 13 квітня в Римі висвячений на священника владикою Джованні Крізостомо де Клюні, O.F.M. Conv. Повернувшись із Риму, був викладачем вимови у Володимирі (1773—1774) і викладачем богослов'я в Жировичах (1782—1783). Близько 1787 року мешкав у Вільні, а незадовго в 1788 році на Генеральній капітулі Василіянського Чину був обраний протоігуменом Литовської провінції (до 1792 року)S. Jujeczka, Klerycy z ziem polskich, litewskich i pruskich święceni w Rzymie (XVI — pocz. XX w.). — Wrocław 2018. — І. 241—242.
1790 року тодішній протоархимандрит Порфирій Скарбек-Важинський отримав номінацію на Холмську єпархію, його заступив протоконсультор Максиміліан Вільчинський, якому Апостольський Престол надав титул протоархимандрита і право вживати протоархимандричі понтифікалії. Після смерті Вільчинського (29 липня 1793), за приписами Конституцій 1772 року, члени Генеральної та Провінційних управ вибрали Генеральним Вікарієм Атанасія Фальковського, якому Апостольський Престол теж надав титул протоархимандрита і право вживати понтифікалії. Василіянським Чином він управляв недовго, бо вже в 1795 році всі монастирі василіян підпорядковано полоцькому архиєпископу Іраклію ЛісовськомуІсидор Патрило. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 232.. 11 грудня 1800 року декретом імператора Павла І василіяни були звільнені з-під влади архієпископа Лісовського і Атанасій Фальковський поновився на уряді протоархимандрита.
На 8 вересня 1802 року Атанасій Фальковський ще скликав останню Генеральну капітулу Василіянського Чину, на якій було обрано останнього протоархимандрита о. Юста Гусаковського. У 1804 році перебував у Тороканському монастирі на Білорусі.
Примітки
Джерела Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). — Romae 1958. — 298 p. Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992.