Угорщина — країна Центральної Європи, більша частина якої лежить у великій осадовій западині, відомій як Паннонський басейн. Геологія цієї території є результатом складних тектонічних процесів, пов'язаних з Альпійським орогенезом, розтягненням земної кори та осадонакопиченням протягом мільйонів років. Її природні ландшафти, корисні копалини, вулканічні формації та навіть термальні води — усе це тісно пов'язане з глибинними процесами, що формували цю частину Європи.
Геологічна будова
Геологічна будова Угорщини загалом неоднорідна. Країна розташовується між Альпійськими, Карпатськими і Динарськими хребтами. Виділяють виступи фундаменту, їх осадовий чохол і відклади западин. Фундамент складений палеозойськими і мезозойськими, на півдні — докембрійськими породами.
Угорщину перетинає Середньоугорський глибинний розлом, з яким пов'язані родовища руд кольорових металів. Найбільш древні відклади, що містять органічні залишки (граптоліти) — силурійські сланці, виявлені поблизу озера Балатон. Девонські відклади (доломіт, вапняки і глинясті сланці) відомі в горах Сендрьо та у фундаменті Малої Угорської западини. Кам'яновугільні морські відклади збереглися плямами під чохлом. До карбону відносять також гранітоїди гір Мечек і Веленце. З пермськими відкладами в горах Мечек пов'язане уранове зруденіння. В Задунайському середньогір'ї в крейдову добу, а також в середньому еоцені з трансгресіями і регресіями моря пов'язане утворення бокситів і формування покладів бурого вугілля; верхньокрейдяні рифові вапняки — колектори вуглеводнів.
На північний захід від Середньоугорського розлому в пізньому еоцені мав місце потужний вулканізм з яким пов'язане різноманітне рудоутворення. Під час штірійської фази великі грабени витягнуті на південний схід заповнюються епіконтинентальними морськими осадами, в основі яких формуються поклади кам'яного вугілля. Поліметалічне зруденіння внутрішньокарпатської вулканічної дуги пов'язане з міоценовим вулканізмом. У пліоцені окремі западини зливаються в єдину велику Паннонську западину, яка заповнюється озерними, в четвертинний період — алювіальними потужними осадами. З пліоценовими відкладами пов'язана велика кількість покладів лігнітів, нафти і газу.
Сейсмічність
Угорщина не належить до сейсмічно активних областей Землі. Разом з тим, у XX сторіччі на території Угорщини зафіксовано 10 землетрусів силою до 7-9 балів.
Див. також
Гідрогеологія Угорщини Корисні копалини Угорщини Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини Гірнича промисловість Угорщини Економіка Угорщини
Література
Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 Geology of Hungary