Турій Олег Юрійович

Олег Юрійович Турій ( 21 липня 1964, Цвітова) — український історик Церкви. Директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету, проректор із стратегічної співпраці УКУ, завідувач кафедри церковної історії . Фахівець з еклезіальної та національної ідентичності, церковно-державних та міжконфесійних відносин, викладач низки курсів з історії християнства в Україні.

Біографія Народився с. Цвітова Калуського району Івано-Франківської області.

У 1981—1986 рр. навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка.

1990—1992 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі історії та етнографії України Львівського національного університету ім. Івана Франка.

У грудні 1994 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Греко-Католицька Церква в суспільно-політичному житті України у 1848—1867 роках» у спецраді Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України.

У 1986—1989 рр. викладав історію та суспільні дисципліни у Калуському професійно-технічному училищі № 7.

У 1989—1990 рр. був старшим науковим співробітником Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка.

У 1992—1998 рр. працював старшим науковим співробітником Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка

У 1994—2002 рр. працював заступником директора, виконавчим директором та директором Інституту історії Церкви Львівської богословської академії.

З 2008 по 2019 роки стажувався в Інституті Східнохристиянських наук імені митрополита Шептицького Університету св. Павла (Оттава, Канада); Канадському Інституті Українських Студій (Едмонтон, Канада); Університеті Йогана Ґуттенберґа (Майнц, Німеччина); Інституті Східних Церков Вюрцбурзького університету (Німеччина); Інституті європейских студій ім. Нановика католицького Університету Нотр-Дам (Індіана, США).

Сфера наукових інтересів Історія Церкви в Україні. Суспільно-політичне життя у другій половині ХІХ століття, історична пам'ять. Релігійне і суспільно-політичне життя в Галичині за панування Габсбургів. Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи. Історична пам'ять, еклезіальна й національна ідентичність. Сучасні церковно-державні та міжконфесійні відносини.

Ініціатор та координатор понад 20-и наукових проєктів, серед яких: «Берестейські читання» (1994—1996), «Aufbruch: Становище Католицьких Церков Східної і Центральної Європи у посттоталітарних демократичних суспільствах» (1996—2001), Міжнародний діалог дослідників щодо Берестейської унії (2002—2009), «Віра і свобода: роль релігії у процесах трансформації від тоталітаризму до демократії» (2018—2023) та інші. Є керівником проєкту впорядкування Історичного архіву УГКЦ в Римі (з 2009 — дотепер) та співкоординатор дослідницького проєкту «Від ліквідації до легалізації: історична доля греко- католицького духовенства в Україні, 1946—1991».

Був організатором та учасником багатьох міжнародних та українських наукових форумів, відомий експерт з релігійних питань у медійному середовищі. Науковий редактор і упорядник понад 40 видань, зокрема — наукового збірника з церковної історії «Ковчег», автор майже 100 наукових статей і популярних публікацій. Наукові праці публікує англійською, італійською, німецькою, польською, українською, французькою мовами.

Наукова та викладацька діяльність У 1986—1989 рр. викладав історію та суспільні дисципліни у Калуському професійно-технічному училищі № 7.

У 1989—1990 рр. був старшим науковим співробітником Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка.

У 1992—1998 рр. працював старшим науковим співробітником Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка.

У 1994—2002 рр. працював заступником директора, виконавчим директором та директором Інституту історії Церкви Львівської богословської академії.

З 1997 року розпочав викладання «Історії християнства в Україні» у Львівській богословській академії (з 2002 р. — Український католицький університет), яке продовжує дотепер. Розробив і періодично читає кілька авторських і спеціалізованих курсів: «Історичний контекст та актуальний стан міжконфесійних відносин в Україні»,  «Еклезіальна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Європи», «Ідеї митрополита Андрея Шептицького та сучасні виклики духовно-релігійного і суспільно-політичного життя», «Історія богословської освіти в УГКЦ», «Релігійне життя України в глобальному історичному контексті».

Організував кілька міжнародних літніх шкіл: «Християни під пануванням тоталітарних режимів від 1945 до 1960-х рр.: виклики повсякденного життя у громадах» (Айхштет, 16-21 листопада 2019 р.); «Постать патріарха Йосифа Сліпого в контексті міжнародних церковних і політичних відносин» (Рим, 8-16 липня 2017 р.); «Образи із життя німців у Галичині» у співпраці з німецьким Інститутом досліджень Східної та Південно-Східної Європи ім. Лейбніца (Львів, 24 вересня — 1 жовтня 2016 р.); «Відкриваючи Україну: рефлексії мирян про науку і віру» для французьких студентів-католиків (Львів 20 липня — 2 серпня 2016 р.).

З 2002 року — дотепер (з перервами) — директор Інституту історії Церкви УКУ.

У 2003—2020 роках — завідувач кафедри церковної історії УКУ.

З 2009 року— проректор із наукової роботи Українського католицького університету, а згодом — проректор зі стратегічної співпраці УКУ.

Нагороди і відзнаки Олександрівська премія родини Ґудзяків «Ad fontes» (2012), Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (12 грудня 2017) , Відзнака Благодійного фонду Петера Гюнермана Католицької служби академічних обмінів (KAAD) за багатолітню наукову й церковну діяльність, зусилля в організації екуменічних зустрічей, за заангажованість у справи на користь демократичної України (26 квітня 2024). У 2016—2018 роках — почесний амбасадор міста Львова. У 2014—2020 роках — член Наглядової Ради Львівської бізнес-школи УКУ. З липня 2022 року — Член правління Фонду патріарха Любомира Гузара. Співголова оргкомітетів з церковно-громадського відзначення 150-ліття від народження Митрополита Андрея Шептицького, 125-ліття Патріарха Йосифа Сліпого, 90-ліття Патріарха Любомира Гузара, а також 60-ї та 75-ї річниць Львівського псевдособору  і 425-ліття Берестейської унії.

Наукові статті

Православ'я і греко-католицизм — дві українські церкви // Макарчук С. А., Турій О. Ю. Український етнос (історичний розвиток). Тексти лекцій. — Львів: ЛДУ, 1990. — С.32-50. Політичні орієнтації греко-католицького духовенства Галичини у революції 1848—1849 рр. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів: Світ, 1992. — Вип. 28. — С.32-51 (у співавторстві з С. А. Макарчуком). Греко-католицька церква і зародження українського національно-визвольного руху в Галичині: 1772—1848 // Історія державності України: Проблеми вивчення у вузі (Тези доповідей і виступів на республіканській студентській науково-методичній конференції 15-17 квітня 1992 р. м. Київ). –Київ: КПІ, 1992. — Ч.2. — С.3-5. Греко-католицька церква і зародження москвофільства в Галичині // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень II круглого столу (Львів, 4-5 травня 1992 р.). — Київ; Львів, 1992. — С.58-60. Національно-політичні орієнтації української духовної інтелігенції Галичини в кінці XVIII—XIX ст. // Політологічний вісник: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції «Політична думка в Україні: минуле і сучасність». Київ, 1-4 лютого 1993 р. — Ч.1. — Київ: НМК ВО, 1993. –С. 213—219 (у співавторстві з В. М. Ягніщаком). Початки москвофільства в Галичині // Вісник Львівського університету. Серія історична. –Львів: Світ, 1993. — Вип. 29. — С. 36-43. Українські «полонофіли» і польські «українофіли» в революції 1848—1849 рр. у Галичині // Проблеми слов'янознавства. — Львів: Світ, 1994. — Вип. 46. — С.93-96. Українська інтелігенція Львова в революції 1848—1849 рр. // Львів: історія — населення — культура. Тези доповідей та повідомлень українсько-польської наукової конференції. — Львів: ЛДУ, 1994. — С. 15-16. Національні та політичні орієнтації греко-католицького духовенства в 1848—1859 рр. (до генези москвофільства) // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ у Львові (лютий 1992 р. — жовтень 1993 р.). — Львів, 1994. — С. 50-53. Національне і політичне полонофільство серед греко-католицького духовенства Галичини під час революції 1848—1849 рр. // Записки НТШ. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1994. — Т. 228. — С. 183—206. Греко-католицький священик в Австрійській монархії середини XIX ст.: державний службовець чи душпастир? // Матеріали II Міжнародного конгресу україністів: історія. — Львів, 1994. — С. 56-62; польський переклад: Duchovny greckokatolicki w monarchii austriackiej w połowie XIX w.: urzędnik państwowy czy duszpasterz? // Samobdentyfikacja mniejszości narodowych i religijnych w Europie Środkowo-Wschodniej. Historia i historiografia / ред. J. Lewandowski, W. Goleman. Lublin 1999, c. 11-16. «Руська історія» як ле∂ітимізація визвольних змагань галицьких українців у 1848—1867 рр. // Михайло Грушевський і львівська історична школа: Матеріали конференції, Львів, 24-25 жовтня 1994 р. — Нью-Йорк; Львів,1995. — С. 95-106. Галицькі русини між москвофільством і українством (до питання про так зване «старорусинство») // Третій Міжнародний конгрес україністів, 26-29 серпня 1996 р. Доповіді та повідомлення. Історія, ч. 1. Харків 1996, с. 106—112 Нескорена Церква // Собор Української Греко-Католицької Церкви «Нова євангелізація». Інформаційний бюлетень. Львів, 1996. — С. 13-20. Die Griechisch-Katholische Kirche und die ukrainische Frage in Galizien in den Jahren 1918—1923 // Impuls-Simposion «Die Stellung der Römisch-Katholischen Kirche und der Politische Katholizismus in Österreich und in den Nachfolgestaaten 1918—1938» 19.-21. Apriel 1995. Gesammelte Referate / Herausgeg. von Maximilian Liebmann. — Graz, 1995. — S. 198—205 (у співавторстві з Л. ¢ентош). Die Union von Brest 1595/96: Entstehung und historische Hintergründe // Glaube in der 2.Welt. Zeitschrift für Religionsfreiheit und Menschenrechte. — 1977. — N 4. — S. 12-16. Ukraińsko-polske pogranicze i problem podziału Galicji w połowie XIX wieku // Sąsiedstwo. Osadnictwo na pograniczu etnicznym polsko-ukraińskim w czasach nowożytnych / Pod red. Józefa Półćwiartka. — Rzeszów, 1997. — S. 111—120. Берестейська унія та українська національна ідея в Галичині в середині XIX ст. // Варшавські українознавчі записки / Ред. Стефан Козак. — Варшава, 1997. — Т. 4-5. — С. 252—276 Конфесійно-обрядовий чинник у національній самоідентифікації українців Галичини в половині XIX століття // Записки НТШ. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1997. — Т. 233. — С. 69-99. Die Griechisch-Katholische Kirche und die Entstehung der ukrainischen nationalen Bewegung in Galizien // Ostkirchliche Studien 47 (1998) 3-21. Hierarchia i duchovieństwo Ukraińskiego Kościoła Greckokatolickiego w podziemiu //Polska — Ukraina: 1000 lat sąsiedztwa. — Przemyśl, 1998. — T. 4. — S. 311—337 (у співавторстві. з Б. ¢удзяком і С. Гуркіною). Греко-католицьке духовенство в подіях 1848—1849 рр. // Галицька брама 10(46) (жовтень 1998) 6. До питання про провідну роль греко-католицького духовенства в національному русі галицьких українців у XIX ст. // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ у Львові. — Львів, 1999. — Вип. 2 (1995—1997 рр.) — С. 408—417. «Українська ідея» в Галичині 1848—1849 рр.: проблема національної та державної самостійності // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ у Львові. — Львів, 1999. — Вип. 2 (1995—1997 рр.) — С. 418—433. «Українська ідея» в Галичині в середині XIX століття // Україна модерна. — Львів, 1999. — Ч. 2-3 за 1997/1998 рр. — С. 59-75. Греко-католицька Церква і революція 1848—1849 рр. у Галичині // Rok 1848 Wiosna Ludów w Galicji: zbiór studiów / Pod red. Władysława Wica. Kraków, 1999. — S. 72-91.