І́льда Ісабе́ль Горрі́ндо Са́рлі (; 9 липня 1935; Конкордія — 25 червня 2019, ) — аргентинська акторка і модель.
Життєпис Народилася в Конкордії, що у провінції Ентре-Ріос у бідній родині Антоніо Франсіско Горріндо і Марії Елени Сарлі. З дитинства мала прізвисько La Coca. Коли їй було 3 роки, батько покинув родину, після чого мати з дітьми переїхала до Буенос-Айреса. Її молодший брат помер у віці 5 років.
Ісабель Сарлі почала працювати секретаркою у рекламній агенції, щоб допомогти матері. Згодом їй запропонували спробувати себе у модельному бізнесі, де вона швидко здобула успіх і покинула роботу секретаркою. Виборола титул Міс Аргентина 1955 року. На конкурсі Міс Всесвіт 1955 дійшла до півфіналу.
У червні 1956 року познайомилася з режисером , з яким мала довготривалі стосунки і стала зіркою його фільмів. Її акторський дебют відбувся у стрічці El Trueno entre las hojas 1956 року, створений за однойменною новелою Аугусто Роа Бастоса, де Сарлі вперше в історії аргентинського кіно знімалася оголеною. Після успіху фільму багато знімалася у кіно у жанрі сексплуатації і завоювала славу секс-символа Аргентиниhttps://www.clarin.com/cine/isabel-sarli-simbolo-argentino-cumple_0_SJIVvLYPmx.htmlhttps://www.bbc.com/mundo/noticias-48763360. Сарлі стала зіркою в Латинській Америці, знімаючись у фільмах в Бразилії, Уругваї, Парагваї, Мексиці, Панамі і Венесуелі. Фільми Fuego (1969) і Fiebre (1970) стали відомі також в США і Європі. Вона також знімалася для журналів Time, Life, Playboy. Сарлі також отримувала пропозиції працювати у Голлівуді і в Євпропі для Christian Dior, але відмовлялася від них, бо її мати, з якою вона була дуже близька, відмовлялася покидати Аргентину.
Після смерті Армандо Бо 1981 року Ісабель Сарлі залишила кіно. Вона взяла під опіку двох дітей, Ісабеліту і Мартіна, і присвятила себе їхньому вихованню. 1992 року вона перенесла операцію з видалення пухлини у мозку.
1996 року вона повернулася на широкий екран, зігравши у фільмі режисера La Dama Regresa. У 2004 році зіграла роль у телесеріалі Флорісьєнта. 2007 року вийшов документальний фільм Carne sobre carne режисера Дієго Курубета, який був присвячений творчому шляху Бо і Сарлі. У 2009 році вона зіграла у фільмі Полако Arroz con leche і фільмі Mis días con Gloria , де також зіграла її дочка.
2008 року Асоціація кінокритиків Аргентини нагородила її премією «Срібний кондор» за досягнення впродовж кар'єри. 2012 року Секретаріат культури аргентинського уряду назвав її послом популярної культури Аргентиниhttps://www.clarin.com/espectaculos/cine/Isabel-Sarli-embajadora-Cultura-Popular_0_By3K20oPme.html. Того ж року вона отримала звання Видатної особистості в культурі Буенос-Айресаhttps://www.a24.com/primiciasya/isabel-sarli-fue-declarada-personalidad-destacada-la-ciudad-n1138663.
Ісабель Сарлі померла 25 червня 2019 року після кількох місяців хвороби.
Фільмографія
Arroz con leche (2009) La dama regresa (1996) Una viuda descocada (1980) Insaciable (1979) Último amor en Tierra del Fuego (1979) Una mariposa en la noche (1977) La diosa virgen (Sudáfrica/ Argentina, 1975) El sexo y el amor (1974) Intimidades de una cualquiera (1974) Furia infernal (1973) Fiebre (1972) Éxtasis tropical (1969) Embrujada (1969) Desnuda en la arena (1969) Alicia Fuego (1968) Laura Carne (1968) Delicia La mujer de mi padre (1968) La señora del Intendente (1967) Flor Tetis La tentación desnuda (1966) Sandra Quesada Días calientes (1966) La mujer del zapatero (1965) La diosa impura (1964) Laura La leona (1964) Lujuria tropical (1964) Setenta veces siete (1962) La burrerita de Ypacaraí (1962) Favela (1961) Setenta veces siete (1961) …Y el demonio creó a los hombres (1960) India (1960) Ansisé Sabaleros (1959) El trueno entre las hojas (1956)
Примітки
Посилання