Поло́н — обмеження свободи особи, що брала участь у військових діях, з метою недопущення його до подальшої участі в них. Особа, що потрапила в полон називається полонений (староукраїнською — бранець, полоненникЛист 1. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого (05-07.XII.1573) // Коршунаў А. Ф., «Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці ». — Мінск, 1975.). Право брати у полон, за правилами сучасного міжнародного права, належить виключно державі в особі її військових органів; приватні особи нікого на війні не мають права брати у полон.
Див. також Дезертир Окупація Концтабір Смертна кара Табір військовополонених Військовополонений
Примітки
Джерела М. В. Коваль. ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ГІТЛЕРІВСЬКИХ СПЕЦТАБОРАХ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 1941—1944 // О. В. Задорожній. Військовополонені // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X О. В. Потильчак. Радянський військовий полон та інтернування в Україні (1939—1954). -К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. — 482 с. ISBN 966-660-182-6
Посилання
Военнопленные Второй мировой войны Информация о базе данных о гражданах бывшего СССР Калининградский список военнопленных: «Картотека мёртвых»