Бреликів () — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — (2011).

Розташування Бреликів знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історія

Вперше зустрічається в документі 1676 року як власність маршалка Руське воєводства Костянтина-Криштофа Вишневецького. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Греко-католики села належали до парафії Ваньківа Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка. У 1921 р. в селі нараховувалось 68 будинків і 540 мешканців, з них 220 371 греко-католик, 158 римо-католик і 11 юдеїв. Більшість земель, нафтопромисел і панський маєток належали Голинським, які в 1939 р. в останні години перед приходом Червоної армії втекли через Сян, а тому уникнули виселення на Сибір. Маєток розграбовано, а після війни в ньому влаштовано держгосп.

На 01.01.1939 в селі було 870 жителів, з них 580 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 250 поляків (працівники копальні нафти), 20 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 41, 119..

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки і в селі організовано держгосп.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Пам’ятки Капличка в оточенні 4 старих дубів. Два будинки довоєнної побудови.

Примітки

Посилання

Шлях екомузею «Голе»