Жан д'Ід (, справжні ім'я та прізвище — Поль Жан Фе́лікс Дідьє́ Перре́ (); 7 березня 1880, Париж, Франція — 14 травня 1964, Вернон, Ер, Франція) — французький актор театру та кіно.
Біографія Після навчання у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва Жан д'Ід дебютував як актор у 1910-х роках на сцені театру Одеон під керівництвом Андре Антуана. Грав ролі у постановках за творами , Шекспіра («Троїл і Крессіда»), Гете («Фауст»), Мольєра («Удаваний хворий»). У 1920-х у паризькому Théâtre des Arts грав у виставі «Джаз» Марселя Паньоля, «Цезарі і Клеопатрі» Бернарда Шоу в постановці Жоржа Пітоєва та ін.
У кіно Жан д'Ід дебютував у 1923 році, знявшись у двох фільмах Жермен Дюлак — «Усміхнена мадам Беде» та «Графиня де Монсоро» за Александром Дюма, де зіграв роль Шико. У довоєнний період своєї творчої кар'єри знімався у фільмах режисерів Реймона Бернара — «Знедолені» (1934) та «Тартарен із Тараскона» (1934); Абеля Ґанса — «Наполеон» (1928) та «Кінець світу» (1931); Карла Теодора Дреєра — «Страсті Жанни д'Арк» (1928); Марселя Л'Ерб'є — «Сердечний союз» (1939) та ін. У 1942 році зіграв роль скомороха у класичному фільмі Марселя Карне «Вечірні відвідувачі».
Після Другої світової війни д'Ід знімався у Жульєна Дювів'є, Андре Каятта, Жана-Поля Ле Шануа, Крістіана-Жака, Жана Деланнуа та ін., загалом зігравши ролі, переважно другого плану, у понад 50-ти кінострічках. Продовжував також грати на сценах паризьких театрів.
Жан д'Ід є батьком акторів (1922—2009), Рене д'Іда, Берти д'Ід (1903—1990), (1913—2005) та дідом актора (1933—1991), сина Жинетт.
Фільмографія
: Усміхнена мадам Беде / La souriante Madame Beudet — мосьє Лабас : Графиня де Монсоро / La dame de Monsoreau — Шико : Пісня торжествуючої любові / Le chant de l'amour triomphant — слуга-індус : Клеймо вбивці / Gossette — майстер Марадес : Вискочка / L'arriviste — адвокат : Рука, яка вбила / La main qui a tué — інспектор Бреше : Наполеон / Napoléon vu par Abel Gance — Лябуссьєр : Страсті Жанни д'Арк / La passion de Jeanne d'Arc — Ніколя де Упвілль : Кінець світу / La fin du monde — мосьє Мюрсі : Фра-Дияволо / Fra Diavolo : Ти забудеш мене / Tu m'oublieras — Адольф Даутрів : Прямо в серце / Direct au coeur — другий журналіст : Ротшильд / Rothchild — професор : Тартарен із Тараскона / Tartarin de Tarascon — Лядовез : Знедолені / Les Misérables — директор школи : Безрадісна вулиця / La rue sans joie — адвокат : Сердечний союз / Entente cordiale — Джо Чемберлен : Емігрант / L'émigrante — головний інженер : Чоловіки без страху / Les hommes sans peur — медик : Вечірні відвідувачі / Les visiteurs du soir — скоморох : Дрібнички / Les petits riens : Вічне повернення / L'éternel retour — Амеді Фроссен, чоловік Гертруди : Фелісі Нантей / Félicie Nanteuil — доктор Сократ : Єрихон / Jericho — член ради : Любовні мрії / Rêves d'amour — Кадой : Комедіант / Le comédien — Люсьєн Гітрі : Останні канікули / Les dernières vacances — Вальтер Лерміньє : Лицар мертвого хреста / Le cavalier de Croix-Mort — Луї-Антуан : Полковник Дюран / Le colonel Durand : Фантомас проти Фантомаса / Fantômas contre Fantômas — невролог : А ось і красуня / La belle que voilà — Чеккаті : Правосуддя відбулося / Justice est faite — начальник релігійної школи : Бог потребує людей / Dieu a besoin des hommes — Корентен Гурвеннік : Шлюбне агентство / Agence matrimoniale — батько : Лукреція Борджа / Lucrèce Borgia — медик : Справа Мауриціуса / L'affaire Maurizius — президент : У вашій душі і свідомості / En votre âme et conscience () : Бродячі собаки без нашийників / Chiens perdus sans collier — дідусь Франсіса : Людина і дитина / L'homme et l'enfant — Фелікс Мерсьє : Бандити / Les truands — дідусь : Знедолені / Les misérables — панотець Мабеф : Потерпілі в корабельній аварії / Les naufrageurs — кюре
Примітки
Література Olivier Barrot et Raymond Chirat, Noir et Blanc — 250 acteurs du cinéma français 1930—1960, Flammarion, 2000, pp. 587—588.
Посилання Біографія Жана д'Іда на сайті L'encinematheque.fr''