Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в сільському господарстві; це більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.peasant, def. A.1.a. n. OED Online. March 2012. Oxford University Press. 28 May 2012Merrian-Webster online «peasant» (див.: історичний суспільний стан, або прошарок — «Селянство»). Цей загальний термін описує людину, яка працює в сільському господарстві, і термін не фокусується на відносинах власності та господарювання. Селянином може бути кріпак, вільний землероб, колгоспник, працівник радгоспу або найманий працівник.Макаренко Ю.П. Ідентифікація фермерських господарств за сутністю та розмірами. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 1. С. 143–147. (Стор.: 144)PDF В Україні та Росії сімейні господарства в аграрному секторі називалися селянськими. Щодо фермерів, то фермерське господарство в Україні почало розвиватися з 2-ї половини 1990-х років з частковим введенням приватної власності на землю.
Положення в суспільній ієрархії У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки).
Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами.
Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави.Тлущак Ю. М. Податковий апарат монархії Габсбургів у Закарпатті // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: серия «Юридические науки» — 2006 г. — Том 19 (58) № 2. Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави. Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.
У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.Микола Лазарович Українське село в кривавих жорнах комунізму: прелюдія до геноциду / Науковий журнал Психологія і суспільство, 2011, № 1.
Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці () прижився термін селянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками () сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництво картоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів.
Слово-додаток «селянин» використовується людьми як принизливе позначення, оскільки перші вважають себе: більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх), та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі. радянські люди відповідно до теорії класової боротьби, люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства, оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село).
У народному господарстві Наприклад, економіка Данії спирається на високотехнологічне сільське господарство (лісові виробничі площі, рослинництво і тваринництво), яке виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що втричі перевищує кількість населення Данії, при тому, що у промисловості переважають дрібні і середні підприємства (без великих будівель комунізму), а в сільському господарстві — сімейна ферма.
Олександр Чаянов був одним з перших прихильників важливості розуміння селянської поведінки, стверджуючи, що селянська економіка (синонім: сільське господарство) не є чимось відмінним від фермерства, і селяни можуть і будуть працювати настільки тяжко, наскільки це їм необхідно для задоволення власних потреб, і коли не буде стимулу виходити за межі цих потреб — це може привезти до уповільнення і припинення бажання працювати, коли вони будуть задоволені.
Див. також Селянська республіка Категорії сільського населення в Польському королівстві
Примітки
Література
Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с. Історія українського селянства: навч.-метод. посіб. / Коріненко П. С. – Тернопіль : [Вид. відділ ТНПУ], 2014. – 296 с. Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187.
Посилання
Сєлѧнинъ // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 2: Н — Θ. — К.: «Наукова думка», 1978. — С. 336. Селянство //
Т. І. Лазанська. Вільні хлібороби // (відео) «Ми любимо фермерів» FarmOn Фонд — некомерційна організація, яка підтримує молодих канадських фермерів. (відео) «Селяни» Про селян Київщини у XVIII—XIX ст. Лекція Є.Чернецького у Меморіальному музеї-садибі І.С.Козловського.
Див. також
Рустикальна земля Держава (форма умовного землеволодіння) Село Садиба Алод Сільська місцевість
Коморники Тяглі селяни Посесійні селяни Селяни-данники Мужик Домінія Особисте селянське господарство
Церковні селяни Державні селяни Поміщицькі селяни Халупники Бобилі Смерди Лен (феод) Суспільний стан Селянський рух