Palaeochiropteryx — викопний рід рукокрилих вимерлої родини Palaeochiropterygidae, що існував в еоцені в Європі.
Назва
Вид названий у 1917 році швейцарським палеонтологом П'єром Ревіліодом. Латинська назва Palaeochiropteryx походить від грецького словосполучення, що означає «давній рукокрилий».
Скам'янілості Численні скам'янілі рештки виявлені у відкладеннях кар'єру Мессель у Німеччині. Датуються середнім еоценом (48 млн років). Скам'янілості добре збереглися. На них видно відбитки хутра по контуру тіла, вуха, мембрани крил та, навіть, вміст шлунка.
Опис
Попри давній вік, Palaeochiropteryx майже не відрізнявся від сучасних рукокрилих. Це був дрібний кажан із розмахом крил 25-30 см та оціночною масою 7-13 г. Крила короткі, але широкі, що свідчить про адаптацію до повільного, але маневреного польоту під лісовим навісом та серед щільної рослинності. До архаїчних ознак можна віднести наявність кігтя на вказівному пальці.
Відомий повний зубний ряд Palaeochiropteryx. У них було 38 зубів, що включали чотири верхніх і шість нижніх різців, чотири ікла, дванадцять премолярів і дванадцять молярів. Їхня зубна формула схожа до сучасних кажанів роду Myotis.
Забарвлення хутра, подібно до сучасних рукокрилих, було червонувато-коричневого кольору. Будова тіла вказує, що кажан уже мав здатність до ехолокації. Харчувався, ймовірно, нічними комахами.
Примітки