Сергій Васильович Голубєв ( , село Абакша (тепер — у межах міста Барнаула), Алтайський край, Російська Федерація — , Москва) — генерал-полковник Радянської армії, Герой Радянського Союзу (1945), заслужений військовий льотчик СРСР (1972), доктор філософських наук. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання (у 1971—1975 роках). Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 9-го скликання (у 1975—1980 роках). Член Центрального Комітету Комуністичної партії Латвії у 1976—1981 роках.
Біографія Народився у селі Абакша Павловської волості Барнаульського повіту Алтайської губернії (тепер не існує; територія Ленінського району міста Барнаул, Алтайський край) у родині селянина. У 1939 році закінчив дев'ять класів школи, а у 1940 році — курси бухгалтерів і Барнаульський аероклуб.
У листопаді 1940 року був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. У червні 1941 року закінчив Омську військову авіаційну школу льотчиків, після чого був льотчиком-інструктором Кемеровської військової авіаційної школи льотчиків.
З листопада 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. У грудні 1941 — травні 1942 року — льотчик 674-го легко-бомбардувального авіаційного полку (Північно-Західний фронт). 30 грудня 1941 року був поранений в повітряному бою. У травні — вересні 1942 року пройшов перенавчання в 3-му окремому навчально-тренувальному авіаційному полку Московського військового округу. У вересні 1942 — травні 1943 — командир ланки і заступник командира авіаескадрильї 606-го штурмового авіаційного полку, у травні — листопаді 1943 року — заступник командира авіаескадрильї 61-го (з лютого 1944 року — 165-го гвардійського) штурмового авіаційного полку.
У травні 1944 року закінчив Полтавську вищу офіцерську школу штурманів (місто Краснодар). У червні — серпні 1944 року — штурман 165-го гвардійського штурмового авіаційного полку, з серпня 1944 року — штурман 167-го гвардійського штурмового авіаційного полку.
Брав участь у боях на Північно-Західному, Західному, Воронезькому, 1-му, 2-му і 3-му Українських фронтах. 20 серпня 1944 року в районі міста Ясси (Румунія) літак Голубєва був підбитий і вибухнув в повітрі, штурман був взятий у полон після приземлення, але через кілька днів він зумів втекти і повернутися у свою частину.
До кінця війни був штурманом 167-го гвардійського штурмового авіаполку 10-ї гвардійської штурмової авіадивізії 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту. За час війни здійснив 186 бойових вильотів на штурмовику «Іл-2».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях, гвардії старший лейтенант Сергій Голубєв був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 4979.
З травня по жовтень 1945 року Голубєв як колишній військовополонений перебував у фільтраційному таборі під Уфою, а потім продовжив службу в Радянській армії. До липня 1953 року продовжував службу у ВПС штурманом полку, помічником командира полку із льотної частини і заступником командира в штурмових авіаполках Закавказького військового округу.
У 1956 році закінчив командний факультет Військово-повітряної академії у Моніно. Служив командиром бомбардувальних авіаполків Далекосхідного військового округу. У 1958—1959 роках — заступник командира 52-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Далекосхідного військового округу (острів Сахалін), у 1959—1960 роках — заступник командира із льотної підготовки і 1-й заступник командира 34-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Далекосхідного військового округу.
У 1960—1961 — 1-й заступник і заступник командира 157-ї бомбардувальної авіаційної дивізії Білоруського військового округу (місто Щучин Гродненської області Білоруської РСР).
У 1963 році закінчив Військову академію Генерального штабу СРСР. З 1963 року — заступник начальника із льотно-методичної і навчальної роботи, а в 1965—1966 роках — заступник начальника 4-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу ВПС (місто Липецьк).
У 1966—1967 роках — заступник командувача авіації Південної групи військ (штаб — в місті Будапешті, Угорщина). З 1967 року — 1-й заступник командувача, а в травні 1971 — травні 1973 року — командувач 36-ї повітряної армії Південної групи військ СРСР (штаб — у місті Будапешті, Угорщина).
У травні 1973 — грудні 1977 року — командувач 15-ї повітряної армії Прибалтійського військового округу (штаб — у місті Рига, Латвія), у грудні 1977 — березні 1979 року — командувач Військово-повітряних сил (ВПС) Прибалтійського військового округу (штаб —у місті Рига).
У березні 1979 — жовтні 1984 року — заступник Головнокомандувача ВПС СРСР із бойової підготовки. У жовтні 1984 — травні 1988 року — командувач ВПС — заступник Головнокомандувача військ Західного напряму (штаб — місто Легніца, Польща).
У листопаді 1988 року в званні генерал-полковника авіації вийшов у відставку. Проживав у Москві, керував благодійним фондом Героїв Радянського Союзу «Золота Зірка». Помер 8 листопада 2007 року, похований на Троєкуровському кладовищі Москви.
Звання Сержант (2 червня 1941) Старшина (1942) Молодший лейтенант (19 лютого 1942) Лейтенант (16 липня 1943) Старший лейтенант (14 жовтня 1942) Капітан (12 січня 1945) Майор (20 квітня 1949) Підполковник (20 грудня 1952) Полковник (30 грудня 1956) Генерал-майор авіації (19 лютого 1968) Генерал-лейтенант авіації (2 листопада 1972) Генерал-полковник авіації (30 жовтня 1978)
Нагороди Герой Радянського Союзу (29.06.1945) орден Леніна (29.06.1945) три ордени Червоного Прапора (16.03.1943; 27.08.1943; 8.08.1944) орден Вітчизняної війни I ст. (11.03.1985) два ордени Червоної Зірки (30.12.1956; 3.03.1987) орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ст. (4.11.1981) орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст. (22.02.1977) орден «9 вересня 1944 року» I ст. (Болгарія) (22.01.1985) Медаль Жукова Медаль «За бойові заслуги» (15.11.1950) Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «За визволення Праги» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За зміцнення бойової співдружності» Медаль «30 років Радянської Армії і Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» I ст. Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР» Медаль «На пам'ять 850-річчя Москви» Медаль «100 років визволення Болгарії від османського рабства» (Болгарія) заслужений військовий льотчик СРСР (18.08.1972)
Примітки
Література Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. Боевая слава Алтая. — Барнаул: Алтайское кн. изд., 1978. Командующие воздушными армиями. М.: Патриот, 2006.