Індія — південноазійська країна, що займає півострів Індостан, прилеглі області та архіпелаги . Загальна площа країни 3 287 263 км² (7-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 973 193 км², а на поверхню внутрішніх вод — 314 070 км². Площа країни утричі менша за площу США.
Етимологія Офіційна назва — Республіка Індія, Індія (; — Бхаратія Ганараджья, Бхарат). Назва країни походить від топоніму Хіндустан (), що був запозичений з перської мови, де «хінд/сінд» — індуси, люди за Індом, а «стан» — країна, тобто країна індусів. Арабською мовою Індія відома як аль-Хінд (). Назва річки Інд, Сіндху () дала назву й землям по обидва береги. Терміни Хінд і Індостан вживалися у XI столітті ісламськими завойовниками, що утворили Делійський султанат. Пізніше монголи у своїй Імперії Великих Моголів продовжували ними користуватись. Після завоювання Індії британцями давньогрецька назва країни Індія поширилась на усі британські володіння в Південній Азії до острова Цейлон і Південно-Східної Азії. Індійці називають свою країну Бхарат від Бхаратаварші — країна бхаратів. Бхарата — герой давньоіндійського епосу «Махабхарата», а також індійське плем'я, що існувало на початку I тис. до н. е.
Історія дослідження території
Географічне положення Індія — південноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 2659 км), Непалом (1770 км) і Бутаном (659 км), на сході з М'янмою (1468 км) і Бангладеш (4142 км), на заході — з Пакистаном (3190 км). Загальна довжина державного кордону — 13 888 км. Індія на заході омивається водами Аравійського моря, на сході Бенгальської затоки Індійського океану. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють державу від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією. Загальна довжина морського узбережжя 7000 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Час у Індії: UTC+5,5 (+3,5 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 160 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Канченджанґа (8598 м). Індія розташована на Індо-Гангській рівнині, частині Гімалаїв і Каракорума. Близько ¾ території країни — рівнини і плоскогір'я. Майже весь Індостан займає Деканське плоскогір'я (300—900 м над рівнем моря). На північному заході великі території займають базальтові покриви (трапи). На півдні півострова — столові масиви висотою до 2700 м. На півночі від Індостану в обширному передгірському прогині — алювіальна Індо-Гангська рівнина, над якою з півночі трьома крутими сходинками підіймається найвища гірська система Землі — Гімалаї (висота в Індії до 8126 м) і гори Каракорум.
Узбережжя
Острови
На південному заході в Аравійському морі Індії належать архіпелаг Лаккадівські острови. На південному сході на межі Бенгальської затоки і Андаманського моря країні належать Андаманські та Нікобарські острови.
Клімат
Територія Індії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, регіон Джамму і Кашмір — у субтропічному високогірному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Проте, мають місце і сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року, влада Індії повідомила, що в деяких районах країни температура перевищила норму на 3-4 °CУ В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44°C. 08.05.2023, 01:17. 17 червня 2023 року, Метеорологічний департамент Індії повідомив, що в районі Баллія, приблизно за 300 кілометрів на південний схід від міста Лакхнау, столиці штату Уттар-Прадеш, була зафіксована максимальна температура в 42,2 °C, що на 4,7 °C вище за норму, в результаті чого загинуло щонайменше 34 особи. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони, а на сході й в центрі субконтиненту взимку виразний сухий сезон, недостатнє зволоження.
Індія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки країни належать басейну Індійського океану. Основні річки: Ганг, Інд, Брахмапутра, Нармада, Годаварі, Крішна.
Озера
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні майже вся територія країни відноситься до: Індійської провінції, а крайній схід до Індокитайської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області; крайній захід (пустеля Тар) — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області; Кашмір — до Нагірно-Азійської, Гімалаї — до Гімалайсько-Юньнанської провінції Китайсько-Гімалайської підобласті Голарктичної області.
Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи; несподівані паводок і катастрофічні повіді під час сезону мусонів; руйнівні шторми на узбережжі; землетруси в районі Гімалаїв; активний вулканізм на Андаманських островах, вулкан Баррен (354 м) активний протягом останніх років.
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Індії багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, слюди, боксити, рідкісноземельні елементи, титанові руди, хроміти, природний газ, алмази, нафту, вапняк.
Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1911 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 667 тис. км² зрошуваних земель.
Земельні ресурси Земельні ресурси Індії (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 60,5 %, орні землі — 52,8 %, багаторічні насадження — 4,2 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,5 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 23,1 %; інше — 16,4 %.
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення; ерозію ґрунтів; перевипасання; спустелювання; забруднення повітря транспортними засобами та промисловими підприємствами; забруднення вод побутовими стоками та сільськогосподарськими хімікатами; більшість ресурсів питної води країни не відповідають санітарним нормам; величезне населення індійського субконтиненту становить потенційну загрозу здатності відновлюватись для природних екосистем.
Індія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику, Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь, .
Природоохоронні території
Екорегіони
Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Індія належить до трьох фізико-географічних країн — до Індостанської фізико-географічної країни (більша частина території), Індо-Гангської фізико-географічної країни (північно-західна і північна частини) та Тибетсько-Гімалайської гірської фізико-географічної країни (північна частина).
Див. також Південна Азія
Примітки
Література
Українською
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7
Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. — ISBN 978-966-439-989-1
Англійською
Російською
Індія //
Посилання
Індія, Республіка Індія / О. О. Бейдик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-13364
— карти ґрунтового покрову Індії.