«Відьма має народитися» () — одне з фентезійних оповідань американського письменника Роберта Говарда про Конана з Кіммерії, події якого відбуваються в вигаданій автором Хайборійській ері. Оповідання було вперше опубліковане в 1934 році у грудневому випуску журналу «Weird Tales». Твір примітний для української аудиторії тим, що автор використовує в ньому терміни «козак», «запорожець» і «гетьман».

Сюжет оповідання побудований на протистоянні сестер-близнючок. Розп'яття Конана було включене у стрічку 1982 року «Конан-варвар» з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі.

Сюжет Відьма Саломія, сестра-близнючка королеви Хаурану, Тараміс, захоплює її і вдає із себе сестру. Довгий час над королівською родиною Хаурану висить прокляття: народжуються дівчатка з відміткою у вигляді півмісяця. Таких дівчаток, майбутніх відьом, зазвичай вбивали. Саломію також було полишено в пустелі. Але вона не померла, її врятував караван, де був чаклун з Кхитаю, який подорожував Стігією. Він привіз дитину до міста Пайкіна і навчав її магії. Але згодом чаклун прогнав Саломію, яка не виправдала його надій, не ставши великою чаклункою. Але він розповів їй про її народження і про закляття, і тепер відьма повернулася, щоби взяти своє.

Саломія, прикидаючись Тараміс, спираючись на полководця Констанція і його шемітське військо, захоплює владу над містом. Протиборча шемітам гвардія швидко знищена. Самого капітана королівської гвардії Конана було переможено. Констанцій наказує розіпнути Конана на хресті і залишає його помирати. Сипи кружляють над приреченим, одному з них капітан перегризає горло. Але Конана рятує поява кочівників — зуагірів, серед яких була ще одна людина. Зуагіри впізнають у розп'ятому капітана гвардії, а Конан впізнає у їхньому керманичі запорожця Ольгерда Владислава. Новоприбулі рятують Конана і вони разом доправляються до табору зуагірів.

Через деякий час Конан стає найближчим помічником Ольгерда. Зуагіри починають збиратися у великі сили, виникають плітки, що вони збираються взяти Хауран. У самому ж королівстві, становище мешканців все важче та важче. В місті розквітає розпуста, поклоніння місцевій богині Іштар припинене, а замість неї встановлені культи семітських богів, та лячних богів старих часів. Сама ж Саламія у образі королеви, приносить у жертви людей. Ольгерд бажає захопити туранську фортецю Везек, але Конан бажає натомість повернути борг Констанцію. Між колишніми товаришами відбувається сутичка, з якої переможцем виходить Конан. Конан відпускає, Ольгерда Владислава і козак зникає з табору, а Конан стає керманичем зуагірів. Починається наступ на Хауран.

Констанцій, розраховуючи на легку перемогу, виводить військо в поле, але потрапляє під удар хайборійскої кінноти, яку таємно привів Конан. Хауранський воїн Валерій збирає уцілілих патріотів і намагається звільнити Тараміс, армія Конана входить в місто, винищуючи і Саломію, і викликане нею з Безодні чудовисько Тауга. Тара міс пропонує Конану знову стати капітаном гвардії і головним радником, але кіммерієць відмовляється і говорить, що обіцяв своїм людям похід до Турану.

Конан їде вершки мимо розп'ятого Констанція, на прізвисько Сокіл пустелі. Його люди їдуть за ним у білих вбраннях.

Козаки Хайборійської ери

Створюючи всесвіт Хайборійської ери (світ де живе Конан) Роберт Говард та його послідовники, неодноразово використовували назви реальних племен, народів, а також назв місцин. Зокрема Говард вводить в свої оповідання козаків (). Козаки у Говарда кочовики які сформувалися зі злочинців, людей які розорилися, біглих рабів та солдатів-дезертирів. Ці люди які згодом склали своєрідну націю які визнавали лише свої закони і стали доволі вагомою силою яка вже мала змоги загрожувати державам. Козаки мали свою мову, а сама назва «козак» на їх мові мала значення (в залежності від перекладу книги): руйнівник, пропаща людина чи нікудишня людина (). Самі ж козаки мешкали між внутрішнім морем Вілайет та східними кордонами хайборійських держав, а також біля гірканських земель. Опис наданий козакам у Говарда здебільшого подібний до реальних харцизів, етносоціальної групи на території сучасної України (кінець XVI — середина XVIII століття).

В цьому оповіданні фігурує Ольгерд Владислав, запорозький козак який став ватажком зуагірів. Конан висячі на хресті, впізнає називаючи «запорозьким злодієм» (). В оповіданні його також називають козацьким авантюристом. Також згадується, що козацькі ватажки чи володарі мали назву «гетьман».

Головні герої Конан — головний герой серії оповідань Говарда. Варвар кіммерієць; Тараміс — королева Хаурану; Саламія — сестра-близнючка королеви Тараміс. Відьма; Констанцій — голова семітських вояків. Спільник Саломії; Ольгерд Владислав — козацький авантюрист. Вожак зуагірів.

Цікаві факти Сцена розп'яття Конана зустрічається в фільмі 1982 року Конан-варвар. Початковий варіант сценарію для фільму був написаний Олівером Стоуном за мотивами оповідань «Народиться відьма» і «Чорний колос», дія якого відбувається в постапокаліптичному майбутньому . Режисер фільму, Джон Міліус відмовився від цього варіанту сценарію, але залишив сцену розп'яття. Кеннет фон Ганден відгукнувся про неї як про «квіентсенцію Говардівською Конана: могутній кіммеріець, розп'ятий на хресті, висмикує цвяхи з долонь і стоп, перекушує горло стерв'ятникові, який прилетів виклювати його очі» . Мотиви оповідання зустрічаються у фільмі 1984 года Конан-руйнівник, роль королеви Тараміс виконала актриса Сара Дуглас.

Примітки

Посилання Синопсис, персонажі, місця подій і історія публікацій Conan the Barbarian at AmratheLion.com Conan.com: The official website Текст оповідання

Література

Говард Роберт. Конан, варвар із Кімерії. — Харків: Школа, 2005. — 464 с. (збірка новел, серія «Бібліотека пригод»).