Рішельєвська гімназія (Перша чоловіча гімназія) — середній навчальний заклад в Одесі, утворений в 1863 році.
Історія Утворений в 1817 році, Рішельєвський ліцей за загальним статутом освітнього навчання від 1828 року був розділений на 11 класів; до 1831 року відбувся поділ ліцею на 7 гімназійних (включаючи 1-й підготовчий) класів і 4 ліцейних класів. За Статутом ліцею від 29 травня 1837 року зв'язок ліцейних та гімназійних класів залишився тільки в частині управління їх одними і тими ж особами, розміщення їх приміщення в одній будівлі і спільне фінансування. Ліцейні класи фактично стали окремим навчальним закладом, за складом і правилами вельми близьким до університетів, а гімназичні класи продовжили діяти на підставі статуту від 8 грудня 1828 року; в ліцейних класах викладали професори, а в гімназійних — вчителі. У гімназійних класах пропонувалося вивчати дві іноземні мови з шести (у числі яких були новогрецька та італійська), причому обов'язковим була французька мова. Кількість учнів з кожним роком зростала. Спочатку, в 1839 році, були відкриті паралельні відділення при 2, 3, 4 і 5 класах. У 1847 році кількість учнів ліцейних гімназії досягло 684 осіб. У 1848 році в Одесі була відкрита 2-а гімназія, куди були переведені всі нові учні. Пансіонери і полупансіонери були залишені в ліцейній гімназії, яка стала називатися 1-ю гімназією, проте залишалася в структурі Рішельєвського ліцею. В результаті, в 1-й гімназії виявилося 146 осіб, а у 2-й — 474.
У 1863 році 1-а Одеська гімназія з пансіоном була відділена від ліцею і отримала назву Рішельєвська гімназія, в пам'ять про пожертви колишнього одеського градоначальника дюка де Рішельє на користь освітиДо цього часу вже було прийняте рішення про відкриття в Одесі університету на базі Рішельєвського ліцею. Для розміщення гімназії з пансіоном до 1866 року був найнятий окремий будинок графині Стенбок-Фермор, на розі Єлисаветинської і Торгової вулиць. Навчання почалося 16 серпня 1863 року і перші два роки істотних змін у навчально-виховній частині не сталося. З серпня 1865 року гімназія стала працювати за новим Статутом, за яким вона стала класичною: в основу освіти була покладена математика і стародавні класичні мови (латинська та грецька); обов'язковим залишено вивчення нових мов — французької та німецької. У 1865 році за нестачі коштів був закритий пансіон, внаслідок чого гімназія стала відкритим закладом, та кількість учнів у ній дуже швидко збільшилася. Це поліпшило фінансовий стан і в 1870 році пансіон був знову відкритий. У цьому ж році була заснована посада почесного попечителя, яким був обраний граф М. М. Толстой.
Директори У 1863 році першим виконуючим обов'язки директора був призначений інспектор ліцею Микола Іванович Білий, якого в тому ж році змінив Йосип Григорович Шершеневич (викладач стародавніх мов).
У 1864 році директором гімназії був призначений Володимир Микитович Даль, який з 1 серпня 1865 року був зарахований до Державного контролю і на посаді директора став виконувати обов'язки колезький асесор Віктор Ісаєвич Стратонов. Затверджений на посаді, він керував гімназією до 1870 року. При ньому, в 1866 році, гімназія переїхала в нову будівлю: взята в оренду у І. І. Фундуклея двоповерхова будівля хлібного магазину на розі Торгової і вулиць Садової була перебудовано під потреби гімназії.
З 1870 року і до затвердження нового директора гімназією керував окружний інспектор М. Т. Пятин. З 1871 року директором був призначений Микола Карлович Геек; з 4 серпня 1873 року — Микола Миколайович Порунов; з 7 жовтня 1875 року — Степан Степанович Сабінін, який помер 21 вересня 1877 року.
З 1 січня 1878 рокуПротягом трьох місяців до цього виконуючим обов'язки директора гімназії був інспектор гімназії в 1873—1878 роках К. Я. Бєліцький. гімназія знаходилася під енергійним управлінням нового директора, Костянтина Андрійовича П'ятницького.
Викладачі Шершенєвич Йосип Григорович — стародавні мови П'ятницький Костянтин Андрійович — стародавні мови Білицький Карл Якович — стародавні та німецька мови Опацький Станіслав Флоріанович — стародавні мови Сабінін Степан Степанович — стародавні мови Ленц, Микола Іванович — російська мова і словесність Кочубинський Олександр Олександрович — російська мова і словесність Кононович Олександр Костянтинович — математика і фізика Стратонов Віктор Ісаєвич — історія та географія Порунов Микола Миколайович — історія та географія Турчаковський Климент Іванович — історія та географія Кощуг Іван Федорович — природничі науки Шапеллон Август Альфонсович — французька мова
Випускники 1865 Скадовський Микола Львович 1867 Кононович Олександр Костянтинович 1870 Теллалов Петро Абрамович 1871 Гарін-Михайловський Микола Георгійович 1875 Бардах Яків Юлійович Врубель Михайло Олександрович (золота медаль) 1879 Мануйлов Олександр Аполлонович (срібна медаль) 1880 Зелінський Микола Дмитрович 1883 Гуковський Олександр Ісаєвич Гурко Василь Иосипович 1884 Заболотний Данило Кирилович 1886 Білинський Олександр Костянтинович 1890 Айхенвальд Юлій Ісайович 1891 Левицький Дмитро Гаврилович 1892 Буницький Євген Леонідович 1896 Латрі Михайло Пелопідович 1897 Воробйов Володимир Петрович 1899 Лебединцев Всеволод Володимирович Ріхтер Володимир Миколайович Тіктін Георгій Ісаакович 1904 Гроссман Леонід Петрович (срібна медаль) 1907 Гулий-Гуленко Андрій Олексійович Мюллер Володимир Миколайович 1908 Рубінштейн Сергій Леонідович (золота медаль) 1909 Туркул Антон Васильович 1916 Рубінштейн Микола Леонідович (золота медаль) 1917 Олеша Юрій Карлович
Примітки
Література Исторический очерк Ришельевской гимназии / сост. Р. Э. Заузе. — Одесса, 1881.