Анатолій Петрович Марчук ( 1 січня 1956, с. Весела Слобода, Макарівський район, Київська областьБукет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — Київ: «Логос», 2003. — С. 60 — 64.) — український художник та доброчинець. Заслужений художник України (2006), Народний художник України (2024)Указ Президента України № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України», член Національної спілки художників України (1990). Працює у стилі аванреалізму.

Життєпис Народився Анатолій Марчук 1 січня 1956 року в селі Весела Слобода Макарівського району Київської області.

У перший клас 1962 року пішов теж у Веселій Слободі, а вже у 1963 році родина переїхала на батьківщину, у Козичанку, де Анатолій закінчив вісім класів.

З 1970 по 1972 роки А. П. Марчук навчався у Київській школі-інтернаті No7. З 1973 по 1979 — в образотворчій студії Київського Жовтневого палацу (вчителі М. Родін, М. Гуляєв та В. Забашта). У 1980 вчився малюнка в приватній школі В. Зарецького. З 1980 року навчався в Київському державному художньому інституті (нині — Національна академія мистецтв та архітектури), який закінчив у 1986 році (майстерня книжкової графіки професора В.Чебаника).

Працював у київських видавництвах «Мистецтво» (1985) та «Веселка» (1987—1989).

Діяльність художника позначена вагомим внеском у суспільну справу Макарівщини. Він є організатором щорічних пленерів у Козичанці, в яких беруть участь молоді та визнані художники України. У 2003 році — автор та куратор проекту «Мистецтво Макарівщини», в рамках якого видано каталог художників району та проведена виставка до 80-річчя Макарівського району. Є автором герба та прапору Макарівського району, символіки абсолютної більшості сіл Макарівщини. У 2003 році заснував Макарівську картинну галерею. Є автором проекту Пам'ятника Данилові Тупталу в Макарові (2007).

Доробок Художник працює в галузі станкової графіки та малярства.

Основні твори

«Сплюндрована святиня» (1990) «Загасла свічка» (1990) «Слід птаха» (1991) «Діалог» (1992) «Розмова в саду» (1997) «Великдень» (1997) «Обряд» (1997) «Свято» (1998) «Печальна» (1998) «Забутий храм» (2000) «Вихід» (2000) «Натюрморт» (2003) «Козичанські кози» (2003) «Дерева» (2005) «Плинуть хмари над водою» (2015) «Сріблисте грайво хмар» (2015)

Графічні цикли «Пам'ятки архітектури» (1986—1990) «Погляд крізь століття» (1988—1990) «Місто, в якому я живу» (1987—1990) «Козичанські мотиви» (1990—2000) «Макарівські мотиви» (2000—2015).

Анатолій Марчук учасник всеукраїнських та закордонних мистецьких виставок від 1985 року. Персональні виставки відбулись у Києві (1989, 1993, 2003, 2006, 2013, 2016), Кракові (1992), Гамбурзі (1996).

Твори Анатолія Марчука зберігаються в багатьох провідних художніх музеях України та Польщі, в колекціях Міністерства культури, Дирекції виставок Національної спілки художників України та приватних збірках України, Польщі, Німеччини, США, Австралії та Канади.

Нагороди

Дипломант 2-го Міжнародного конкурсу плакату «Червоний хрест» (Москва, 1985); Лауреат Міжнародної премії імені С. Гулака-Артемовського (1999); Заслужений художник України (2006); Лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка (2013); Народний художник України (2024); Відзнака Київської обласної ради «Нагрудний знак „За заслуги перед Київщиною“ (2024)„Нагрудний знак“ За заслуги перед Київщиною» нашому земляку; Літературно-мистецька премія Фастівщини імені Володимира Косовського (2026).

Примітки

Посилання Художник Анатолій Марчук із Макарівщини отримав найвищу державну нагороду// Моя Київщина, 6 червня 2022 року, Процитовано 6 червня 2022 року Букет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — Київ: «Логос», 2003. — С. 60 — 64. Анатолій Марчук: я традиційно несподіваний художник Марчук Анатолій Петрович