«Червоний горобець» () — американський шпигунський трилер режисера Френсіса Лоуренса, що вийшов 2018 року. Стрічка створена на основі однойменного роману Джейсона Меттьюса і розповідає про колишню балерину, яка стала російською розвідницею і яку відправляють встановити контакт з офіцером ЦРУ в надії розкрити особу крота. У головних ролях Дженніфер Лоренс, Джоел Едгертон, Матіас Шонартс.

Вперше фільм продемонстрували 1 березня 2018 року в низці країн світу, зокрема і в широкому кінопрокаті в Україні.

Фільм зібрав 151 мільйон доларів у світовому прокаті та отримав змішані відгуки критиків, які описали його як такий, що має «більше стилю, ніж змісту», і критикували довгий хронометраж фільму та надмірну опору на графічне насильство і секс, хоча гру Лоуренс похвалили.

Сюжет У сучасній Росії відома балерина Домініка Єгорова утримує свою хвору матір. Її кар'єра раптово завершується після того, як її партнер по танцю травмує її під час виступу. Після того як Большой театр припиняє з нею співпрацю, її дядько Іван, заступник директора Служби зовнішньої розвідки РФ (СЗР), розповідає, що її колишній партнер Костянтин і танцівниця-суперниця Соня, які були коханцями, навмисно травмували її. Домініка вирішує помститися, влаштовуючи засідку на них у душових Большого театру та б'ючи їх своєю тростиною, внаслідок чого обоє отримують травми. Щоб уникнути кримінального переслідування й отримати фінансову допомогу, вона погоджується допомагати Івану Єгорову. Їй доручають спокусити Дмитра Устинова, російського гангстера-бізнесмена, в обмін на продовження медичного лікування її матері.

Зустрівшись у барі, вони вирушають до її приватного готельного номера, де Дмитро починає ґвалти Домініку, але невдовзі його перериває та душить гаротою Сергій Маторін — співробітник СЗР, уповноважений Іваном. Вони тікають до конспіративної квартири, де Іван ставить перед Домінікою вибір: стати співробітницею СЗР або бути страченою за те, що стала свідком убивства Устинова.

Нейт Неш — співробітник Центрального розвідувального управління (ЦРУ), який працює в Москві. Під час зустрічі з російським «кротом» під кодовим ім'ям Мармур у Парку Горького їх викриває поліція. Неш створює відволікаючий маневр, щоб його контакту вдалося втекти, не розкривши свою особу, а сам дістається посольства США. Неша переводять назад до США, але він наполягає, що є єдиною людиною, з якою Мармур погодиться працювати. Оскільки Неш не може повернутися до Росії, його направляють до Будапешта, щоб відновити контакт із Мармуром. СЗР також приходить до цього висновку.

Домініку направляють до Державної школи № 4 — жорстокої спеціалізованої школи підготовки «горобців», агентів, здатних спокушати своїх цілей за допомогою сексуального шпигунства. Там їй дають псевдонім Катя, а розкривати справжню особу та професію заборонено. Вона чудово проходить навчання, незважаючи на певні конфлікти зі своєю інструкторкою, відомою як Матрона. Всупереч рекомендації Матрони, Іван і генерал Володимир Корчной, високопоставлений чиновник, вирішують, що Домініка готова до завдання в Будапешті — завоювати довіру Неша та встановити особу Мармура.

У Будапешті Домініка живе разом з іншою «горобчинею» Мартою та перебуває під наглядом начальника резидентури Максима Волонтова. Вона встановлює контакт із Нешем, який швидко визначає, що вона є російською розвідницею, і намагається переконати її перейти на бік Заходу.

Домініка оглядає кімнату Марти й дізнається, що тій доручено придбати секретну розвідувальну інформацію у Стефані Буше, керівниці апарату американського сенатора. Коли Іван тисне на Домініку через її повільний прогрес у роботі з Нешем, вона стверджує, що також допомагає Марті у справі з Буше.

Марту жорстоко вбиває Сергій Маторін після того, як Домініка розповіла їй про попередній інцидент з Устиновим. Потім Сергій попереджає Домініку, що на неї чекає така сама доля, якщо вона знову розповість про це. Вона зв'язується з Нешем і погоджується стати подвійною агенткою в обмін на захист для себе та матері, після чого вступає з ним у статевий зв'язок. За наказом російської сторони Домініка разом із Волонтовим вирушає до Лондона, щоб зустрітися з Буше та завершити обмін, але таємно підмінює передану нею інформацію дезінформацією, наданою ЦРУ.

Після зустрічі Буше розуміє, що за нею стежать американські розвідники, впадає в паніку, відступає на проїжджу частину й гине під колесами автомобіля. Російські агенти, які спостерігали за нею, розуміють, що їхню операцію викрито. Запідозривши Домініку в тому, що вона попередила американців, її разом із Волонтовим відкликають до Москви, де протягом кількох днів їх катують і допитують.

Волонтова страчують, але Іван зрештою повірив заявам Домініки про її невинуватість. Їй дозволяють повернутися до Будапешта, щоб продовжити операцію з встановлення особи Мармура через Неша. Натомість вона переконує Неша переправити її та матір до Америки.

Після ночі, проведеної з Нешем, Домініка прокидається й бачить, що Маторін катує його, намагаючись дізнатися особу Мармура. Спочатку вона допомагає Маторіну, але коли той втрачає пильність, вона вбиває його, хоча під час цього отримує тяжкі поранення. Домініка приходить до тями в лікарні, де Корчной розкриває, що саме він є Мармуром. Він пояснює, що спочатку був патріотом, але розчарувався після того, як один чиновник, якого він колись образив, відмовився дозволити американському лікарю прооперувати його хвору дружину. Корчной боїться, що незабаром його викриють, тому замість того, щоб загинути марно, наказує Домініці розкрити його особу Івану. Це зробило б її національною героїнею й дозволило б їй замінити його як агента, який передає розвідувальну інформацію ЦРУ.

Домініка пропонує директорові СЗР Захарову обміняти її на крота. Той погоджується, проте під час обміну, на подив присутнього Неша, російська сторона замість Корчного здає Івана Єгорова. Використавши зібрані нею ще після прибуття до Угорщини фальшиві докази, підставний рахунок на його ім’я та передані відомості (які за її наведенням перевірила СЗР), Домініка звинувачує Єгорова в роботі на ЦРУ й у провалі лондонської операції з обміну, оголошуючи його «кротом» Мармуром. Під час обміну полоненими Івана Єгорова вбиває снайпер; Нейт погоджується з її планом, щоб підтвердити особу «крота». Після повернення до Росії Домініці дають посаду в СЗР та нагороджують під час військової церемонії, на якій присутній Корчной.

Повернувшись до Росії, Домініка знову живе зі своєю матір'ю. Тепер вона може вільно насолоджуватися балетною виставою в Большому театрі з балкона, але залишає його незадовго до завершення фінального акту. Фільм закінчується тим, що вона отримує телефонний дзвінок від невідомої людини, яка вмикає фортепіанний концерт Гріга — твір, який вона раніше називала Нешу музикою для свого першого сольного виступу. Вона усміхається.

У ролях Актор Персонаж Роль Дженніфер Лоренс Домініка Єгорова російська шпигунка Джоел Едгертон Натаніел Неш офіцер ЦРУ Матіас Шонартс Іван Володимирович Єгоров дядько Домініки Шарлотта Ремплінг Матрона директорка школи Горобців Мері-Луїз Паркер Стефані Бушер керівник апарату сенатора США Кіаран Гайндс полковник Захаров директор СЗР Джоелі Річардсон Ніна Єгорова мати Домініки Білл Кемп Марті Гейбл керівник Неша Джеремі Айронс Володимир Андрійович Корчной генерал-полковник СЗР, агент ЦРУ під кодовим ім'ям «Мармур» Сергій Полунін Констянтин

Створення фільму Розробка Після того як у 2013 році було опубліковано книгу Джейсона Метьюза Red Sparrow («Червоний горобець»), 20th Century Fox придбала права на її екранізацію та підписала контракт із Френсісом Лоуренсом на режисуру фільму. Метьюз розповідав, що ідея «горобців» та «школи горобців» була заснована на Державній школі № 4 у Радянському Союзі, хоча нині російським «секспіонажем» займаються жінки, яких наймають поза межами розвідувальних служб. Значний вплив також мала російська концепція компромату. Френсіс працював над адаптацією книги Метьюза у 2015 році й зазначав, що на той час мав певні сумніви щодо часових рамок історії, дія якої припадала на період Холодної війни.

Сценарист Джастін Гейт скоротив кількість оповідачів і змін перспективи, характерних для роману, зосередивши сюжет на Домініці. Володимир Путін, який з'являється в романі, також був вилучений з екранізації, оскільки Френсіс Лоуренс вважав, що участь актора у виконанні ролі настільки публічної особи відволікала б увагу від основного сюжету.

Метьюз, який стверджував, що ґрунтував свою книгу на власному досвіді роботи в ЦРУ, також був залучений як технічний консультант, щоб контролювати достовірність зображення шпигунської діяльності. Зокрема, він домігся переписування сцени в Парку Горького, щоб методи ведення розвідки були показані точніше.

Кастинг

Френсіс Лоуренс представив сценарій Дженніфер Лоренс, і вона погодилася на роль. Вона зазначила, що їй сподобався персонаж і режисерське бачення, а єдиним моментом, який змушував її вагатися, був «дуже сексуальний» характер персонажа. Вони зустрілися, щоб обговорити сцени оголення. У 2014 році приватні оголені фотографії Дженніфер Лоуренс були викрадені під час витоку фотографій знаменитостей з iCloud. Однак вона розмежовувала участь у фільмі та цей витік, оскільки у випадку фільму вона дала свою згоду на зйомки, на відміну від витоку фотографій. Лоуренс пояснювала: «Невпевненість і страх бути засудженою за те, що я оголюся, — те, через що я пройшла, — невже це має визначати рішення, які я прийматиму до кінця свого життя?».

Метьюз пояснив Лоуренс, що російські подвійні агенти відчувають «страх викриття, страх бути заарештованими, страх потрапити до в'язниці». Роль також вимагала від Лоуренс протягом чотирьох місяців вивчати балет. Курта Фромана з New York City Ballet запросили тренувати її щонайменше чотири години на день, п'ять днів на тиждень. Прима-балерина Американського Театру Балета Ізабелла Бойлстон виконувала танцювальний дубляж Лоуренс.

Як колишній співробітник ЦРУ, Метьюз також консультував актора Джоела Еджертона. Еджертон розповідав, що йому було складно уявити можливість мати «міжособистісні стосунки на кшталт побачень ... [і] той факт, що про будь-які подібні взаємодії довелося б доповідати своєму керівництву». Маттіас Схунартс та Джеремі Айронс приєдналися до акторського складу до грудня 2016 року.

Зйомки

Основні зйомки розпочалися в Будапешті та Дунауйвароші, Угорщина, 5 січня 2017 року. Іншими місцями зйомок стали маєток Фештетичів у Дег, Угорщина; Братислава, Словаччина, та Відень, Австрія.

Постпродакшн

Під час постпродакшну Френсіс Лоуренс запропонував Дженніфер Лоренс переглянути монтажну версію фільму раніше за представників студії та продюсерів, щоб вона могла попросити видалити будь-які сцени оголення або сексуального характеру. Вона відмовилася вимагати видалення будь-яких сцен. Однак для прокату у Великій Британії фільм було відредаговано: зі стрічки прибрали сцену удушення гаротою, щоб отримати віковий рейтинг 15 від Британської ради з класифікації фільмів.

Для саундтреку було використано «Фортепіанний концерт» 1868 року композитора Едварда Гріга. Джеймс Ньютон Говард написав оригінальну музику до фільму, записану в жовтні 2017 року. Серед джерел натхнення він називав Вольфганга Амадея Моцарта — його Реквієм — та Ігоря Стравінського — його твір Жар-птиця. Говард розпочав роботу над музикою ще до того, як переглянув фінальну версію фільму.

Знімальна група

Кінорежисер — Френсіс Лоуренс Сценарист — Джастін Гейте Кінопродюсери — Пітер Чернін, Дженно Топпінг і Стівен Зайліан Виконавчі продюсери — Гарретт Баш, Мері МакЛаглен, Девід Реді Композитор — Джеймс Ньютон Говард Кінооператор — Джо Віллемс Кіномонтаж — Алан Едвард Белл Підбір акторів — Деніз Чаміан і Зсольт Ксутак Художник-постановник — Марія Дюрковіч Артдиректори — Янтарний Брабант, Ласло Деметер, Ззюза Кізмарті-Лехнер і Тибор Лазар Художник по костюмах — Тріш Саммервілл.

Прем'єра та прокат