169-та піхотна дивізія (Третій Рейх) () — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Билася на Західному фронті у Французькій кампанії й на Східному фронті у Радянському Заполяр'ї. В останні дні війни перекинута до Східної Німеччини, де була розгромлена радянськими військами у травні 1945 року.

Історія

Західний фронт 169-та піхотна дивізія розпочала формування 28 листопада 1939 року в Оффенбах-на-Майніі в 9-му військовому окрузі під час 7-ї хвилі мобілізації Вермахту. У квітні 1940 року дивізію перевели до Дармштадта в 12-му військовому окрузі.

З початком Французької кампанії з'єднання у складі 36-го Командування билось на півдні Бельгії, наступало у напрямку Віртона, у травні 1940 року бої на Маасі, Мозелі, прорив французьких укріплень лінії Мажино на ділянці Маргю, Лонгюїон, Монмеді. Надалі 169-та дивізія вела бої за Верден та Мец. Після розгрому французької армії та капітуляції Франції, дивізія залишилась виконувати окупаційні функції на території департаментів Мозель і Мерт і Мозель.

У лютому 1941 року дивізію перекинули з Нансі до району Ерфурта, Айзенаха та Бад-Зальцунгена, де підрозділи з'єднання проходило тренування, доукомплектовувалися військовою технікою й майном, а наприкінці травня її перевели до Штеттіна, де вона розпочала підготовку до перекидання на крайній Північ у Норвегію та Фінляндію.

8 червня 1941 року піхотна дивізія транспортними суднами була передислокована до морських портів західної Фінляндії Торніо, Кемі, Вааса та Каско. Звідсіля підрозділи дивізії здійснили переміщення залізницею до Рованіємі, а далі до наближених районів поблизу радянсько-фінського кордону Кеміярві, Савукоскі, Соданкюля, формування здійснило марш своїм ходом.

Операція «Полярфукс»

1 липня німці силами XXXVI командування особливого призначення за підтримки 6-ї фінської піхотної дивізії армії «Норвегія» розпочали операцію «Полярфукс». Німецько-фінські війська завдали удару у смузі оборони радянської 14-ї армії на кандалакшському напрямку. У корпусі були 40-й і 211-й танкові батальйони особливого призначення, в яких налічувалося близько 100 танків. Їм протистояли дві стрілецькі дивізії: 122-га та 104-та, а також щойно перекинута з-під Пскову 1-ша танкова дивізія Героя Радянського Союзу генерал-майора Баранова В. І..

Німці намагались прорватися фронтальним ударом на Саллу, а фінська 6-та дивізія мала намір широким обхідним маневром обійти радянські позиції з півдня та вийти до Алакуртті та Кайрали. Тим часом фінський III корпус, який займав позицію на правому фланзі армії «Норвегія», утримував 96-кілометровий фронт між Куусамо і Суомуссалмі.

6 липня 1941 року, форсувавши річку Куола, 169-та піхотна дивізія зуміла увірватися в Саллу зі сходу, але швидко була вибита. 7 липня атаки на Саллу продовжилися, і лише з відходом 122-ї стрілецької дивізії в ніч на 8 липня 1941 року на південний схід в напрямку Лампели, Салла була захоплена німецькими та фінськими військами. Бригада СС «Норд», отямившись після контрнаступу радянських військ, розпочала переслідування 122-ї дивізії, а 169-та дивізія висунулась на схід, щоб не дати організувати радянським військам оборону у Кайрали, по лінії озер Ала, але не встигла — там уже окопались два полки 104-ї стрілецької дивізії.

10 липня 1941 року атаки 169-ї піхотної дивізії були відбиті, так само як і був відбитий наступ одного полку фінської 6-ї піхотної дивізії, який перерізав автомобільну дорогу та залізницю за 5 кілометрів східніше Кайрали. Німецьке командування вирішило здійснити оточення радянських військ у Кайрали, для чого розпочала наступ на північ від Кайрали силами 169-ї піхотної дивізії, яка з півдня підтримувалася підрозділами фінської 6-ї піхотної дивізії. Уже до 21 липня 1941 року командир 36-го командування генерал-лейтенант Ганс Файге доповів, що максимум що можливо зробити — це опанувати радянські укріплення в Кайрали, але подальше просування до Алакуртті буде неможливим. 24 липня 1941 року німецькі та фінські частини, потрапивши під контрудар радянських військ, і зовсім визнали марними будь-які спроби вибити радянські війська з Кайрали, тому подальший наступ був припинений.

З 6 вересня 1941 року 169-та піхотна дивізія у взаємодії з 6-ю піхотною дивізією, здійснили чергову спробу штурмом опанувати радянські позиції. За винятком одного полку 169-ї піхотної дивізії, який зумів з півночі вийти до підступів висоти біля озера Верхній Верман, ніяких успіхів атакуючі не здобули. Утім, полк, який прорвався, зав'яз у боях за висоту і лише 10 вересня 1941 роки зумів її опанувати.

Бої на цьому напрямку точились ще протягом вересня-листопада 1941 року, доки командир фінського 3-го армійського корпусу генерал-лейтенанта Я. Сііласвуо, оцінив важкі втрати угруповання та відсутність можливості щодо їхнього поповнення, не віддав наказ перейти до оборони. З того часу до літа 1944 року бойові дії на цій ділянці фронту практично не велись.

У вересні 1944 року з початком Лапландської війни, 169-та піхотна дивізія під тиском колишніх союзників, фінських військ, вимушено відступала на Савукоскі, далі на північ на Івало, з подальшим виходом на територію окупованої німцями Норвегії в Карасйок. У грудні 1944 року дивізію зосередили поблизу Нарвіка, звідки її перекинули в Мошен і в березні 1945 року формування вивели до Осло.

Наприкінці березня 1945 року дивізію зосередили на Східному фронті поблизу Люкенвальде, де вона вела бої проти військ Червоної армії. В останні дні квітня — на початку травня 1945 року розгромлена.

Райони бойових дій Німеччина (листопад 1939 — травень 1940) Франція (травень 1940 — червень 1941) Норвегія, Фінляндія, СРСР (Заполяр'я) (червень 1941 — листопад 1944) Норвегія (листопад 1944 — квітень 1945) Східна Німеччина (квітень — травень 1945)

Командування

Командири оберст Філіпп Мюллер-Гебгард () (28 листопада — 1 грудня 1939); оберст, з 1 липня 1940 генерал-майор Генріх Кіркгайм () (1 грудня 1939 — 1 лютого 1941); генерал-майор Курт Діттмар () (1 лютого — 29 вересня 1941); генерал-лейтенант Герман Тіттель () (29 вересня 1941 — 22 червня 1943); оберст, з 1 вересня 1943 генерал-майор, з 1 вересня 1944 генерал-лейтенант Георг Радзій () (22 червня 1943 — 8 травня 1945).

Підпорядкованість ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб 1939 грудень Бад-Герсфельд 1940 січень Вільдфлеккен травень Резерв ОКХ Альцай червень XXXVI Командування 16-та армія Група армій «A» Трір липень XXXVI Командування 1-ша армія Група армій «C» Лотарингія вересень XXV ак 1-ша армія Група армій «C» Лотарингія листопад XXV ак 1-ша армія Група армій «D» Лотарингія грудень LIX командування 1-ша армія Група армій «D» Лотарингія 1941 січень LIX командування 1-ша армія Група армій «D» Лотарингія березень XXXXVII мк 11-та армія Група армій «C» IX військовий округ травень XXXXVII мк 2-га танкова група IX військовий округ червень XXXVI командування Армія «Норвегія» Фінляндія 1942 січень XXXVI гк Армія «Норвегія» Фінляндія лютий XXXVI гк Армія «Лапландія» Фінляндія липень XXXVI гк 20-та гірська армія Фінляндія 1943 січень XXXVI гк 20-та гірська армія Фінляндія 1944 січень XXXVI гк 20-та гірська армія Фінляндія/Норвегія 1945 січень Армійська група «Нарвік» 20-та гірська армія Норвегія лютий XXXIII ак 20-та гірська армія Норвегія березень LXX ак 20-та гірська армія Норвегія квітень 11-й корпус СС 9-та армія Група армій «Вісла» Одер

Склад

Листопад 1939Червень 1940 378-й піхотний полк 379-й піхотний полк 392-й піхотний полк 230-й дивізіон легкої артилерії 230-й артилерійський полк 230-й інженерний батальйон 230-й протитанковий дивізіон 230-й дивізійний батальйон зв'язку 230-те дивізійне управління постачання

Нагороджені дивізії Нагороджені дивізіїHolders of high awards

Кавалери Золотого Німецького Хреста 30

Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 8 (у тому числі 1 — непідтверджене)

Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» 2

Кавалери ордену Хрест Свободи І-го ступеня з мечами (Фінляндія) 3

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (2)

Див. також Десант у губі Велика Західна Ліца (1942) Операція «Реннтір» 502-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх) План «Блауфукс» Німецько-фінляндська угода про транзит (1940)

Посилання

Infanteriedivision 169. Infanterie-Division (UNIT HISTORY)

Література Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 7. Die Landstreitkräfte 131—200. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1173-0, S. 294f. Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II  — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.

Примітки Виноски

Джерела