Константинопольський собор 1484 року — великий помісний собор Православної церкви, скликаний для вирішення питання про чин прийняття в православ'я уніатів, колишніх прихильників Флорентійської унії. На соборі були присутні всі чотири грецьких патріархи (Константинопольський, Антіохійський, Єрусалимський та Олександрійський).

Історія

Передумови Грецькі ієрархи на чолі з імператором уклали унію з католиками в 1439 році на Флорентійському соборі. Союз був багато в чому політичним — імператор шукав допомоги християнського Заходу для захисту Константинополя від турків. Грецьке нижче духовенство на чолі з митрополитом Марком Ефеським (згодом зарахованого в Православ'ї до лику святих) не сприйняло унії і почало протистояти її прихильникам у Константинополі і серед грецького населення.

Після підписання Флорентійської унії, в 1443 році, 6 квітня з ініціативи митрополита Кесарійського Арсенія, патріархи Олександрійський Філофей I (1435—1459), Антіохійський Дорофей (1435—1451) і Єрусалимський Йоаким (який головував) провели в Єрусалимі церковний собор, на якому відкинули унію і відлучили всіх її прихильників від Православної Церкви. Також підписали соборне послання до імператора, в якому назвали Флорентійський собор розбійницьким, а патріарха Константинопольського Митрофана II у цьому ж посланні назвали мативбивцею і єретикомПолный православный богословский энциклопедический словарь. В двух томах. Спб.: Изд-во П. П. Сойкина том 2 страница 2450A. B. Занемонец В чем значение Иерусалимского собора 1443 г.? // Византийский Временник. 2009. — Том 68 (93). — C. 165—169.

Після падіння Констатинополя в 1453 році необхідність в унії відпала, більш того, керівництво Церкви вважало, що союз із Римом погіршує становище православних у турецькій імперії. Султан з політичних міркувань забороняв унію. У 1472 році на Константинопольському соборі унія була офіційно скасованаФилип Шафф. История Христианской Церкви. т. VI. § 18.. До 1484 році постало питання про те, яким чином приймати уніатів до Православної церкви, і з цією метою в Константинополі був скликаний цей помісний собор.

Хід Собору Собор пройшов у храмі Богородиці ПамакаристиОчерки по истории Вселенской Православной Церкви. Головою собору був патріарх Константинопольський Симеон Трапезундський (Трапезундець), крім того в його роботі взяли участь інші три патріархи: Александрійський Григорій, Антіохійський Дорофей, Єрусалимський Йоаким (Яків).

Флорентійський собор було оголошено неканонічним і, отже, укладена на ньому унія недійсна. Потім постало питання, яким чином приймати т. зв. "уніатів" у Православ'я — через Хрещення або через Миропомазання. Після суперечки про те, чи робити відмінність між хранителями східного обряду, і тими, хто прийняв латинський обряд, було вирішено, що у всіх випадках достатньо миропомазання і формального зречення від «латинської єресі» (другим чином).

Підставою для такого рішення були твори, написані митрополитом Марком Ефеським проти Флорентійської унії. Про католиків (латинян) він писав у своєму «Окружному послання до православних християн»:

Рішення Констатинопольського собору вплинуло на практику Російської православної церкви. Хоча у 1620 році Помісний церковний собор постановив, що католиків необхідно приймати православ'я тільки через святе Хрещення (тобто першим чином), на Великому Московському соборі 1667 році було вирішено встановити практику прийому єретиків-папежников (католиків) подібно грецькій через миропомазання; в обґрунтування Великий Московський собор у своїх документах послався на рішення Константинопольського собору 1484 року.

Див. також Двократний собор

Примітки

Література Стівен Рансимэн «Велика Церква в полон»  — стор 53 Karmiris J. Ν.Τά Δογματικά και Συμβολικά Μνήματα. Τ. Π. Σ. 987—989. Діяння собору 1484 рік. Рукопис Кембриджської університетської бібліотеки, Add. 3076. Easterling Н. Е. Handlist of the Additional Greek Manuscripts in the University Library, Cambridge//Scriptorium. XVI (1952). P. 317.